Осінні мелодії Сосюри і Рильського


Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю.

Багряний лист, пожовклі трави,

Мелодій осені краса,

Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини головні герої його творів про природу.

Облітає під вітром жоржина,

Знов печаль на небеснім чолі…

А ось про айстри:

І, щастя квіти запізнілі,

Сумують айстри у саду…

Осінь приносить смуток… Але вірші поета сповнені оптимізму, любові до життя. 1 щасливий той, хто “осінь на весну в натхненній пісні обертає”.

У віршах М. Рильського осінні настрої дуже часто переплітаються з прощальними мелодіями кохання.

Яблука доспіли, яблука червоні Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду – і, може, більше не прийду.

Якщо осінь у Володимира Сосюри – це пізні осінні квіти, то у Максима Рильського – це пора плодозбору: “яблука доспіли”, “вже червоніють помідори”, “баштан жовтіє понад яром”, “гнеться дерево від плоду”. І все це – від сприйняття поетом повноти життя.

Красою сповнена не тільки весна, а й осінь серця:

А тепер у серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Життєстверджувальні настрої осінньої поезії характерні для обох українських поетів. їхні вірші – щирі, прекрасні. Це вірші відкритих душ, людяних, дивовижно тонких у своїх відчуттях.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Осінні мелодії Сосюри і Рильського

Categories: Твори з української літератури

Links