Поїхав старший брат Удяки у оморочке полювати на лосів. Побрав лук і стріли й направився до заводі. Стемніло. Опівночі якась невидима дівчина говорить йому:
- Лось пасеться. Жирний лось пасеться.
Та він побачив лося. Пустив у нього стрілу. Потім оббілував лося й привіз додому. Удяка спустився до ріки й запитує:
- Брат, де ти вбив лося? Я теж піду туди.
- Тебе лось злякається, - відповідає старший брат. Удяка Усе-таки пішов. Сидить там увечері. Опівночі деушка говорить:
- Лось спустився з гори й пасеться. Удяка схопив лук і стрілу. Крикнув:
- Чого ти репетуєш, дівчина, лося лякаєш?!
Уже розвидніло. Лось утік. Нічого не вбив Удяка. Повернувся додому. Старший брат запитує:
- Що нового, Удяка? Удяка відповідає:
- Дівчина налякала лося.
Тоді вони стали їсти лося, убитого старшим братом. З'їли його. Настав голод.
На видобуток пішов старший брат. Побрав ставную мережа й відправився. Поставив мережу у заводі. Стемніло вже, а риби немає. Сидить. Опівночі дівчина говорить:
- Старший брат Удяки, піди додому, надери берести. Виріж з бересту фігури риб: кети, форелі, кунжи, хариуза. Каменями, червоним і синім, розфарбуйся. Потім піди постав мережу й покидай зроблені тобою фігури риб у воду.
Старший брат Удяки пішов туди. Через якийсь час знову відправився ставити мережа. Кинув у воду зроблені їм фігури риб. Опівночі дівчина говорить:
- Старший брат Удяки, риби ти піймаєш багато, спати не лягай!
Після цього старший брат піймав багато риби. Риба виявилася схожої на ту, що він намалював. Повернувся додому. Удяка говорить:
- Брат, де ти риби наловив?
- У заводі піймав, - відповідає старший брат.
- Брат, піду і я ловити рибу у заводі.
- Не ходи, Удяка! Засмітиш усю заводь. Удяка Усе-таки поїхав у берестяному челночке. У заводі Удяка мережа поставив. Опівночі дівчина сказала:
- Піди зроби фігури риб.
- Що там за чорт кричить? - закричав тоді Удяка. Пустив у кричущу дівчину стрілу. Потім без риби відправився додому. Старший брат запитує:
- Чого нового?
- Дівчина лемент підняла, ось я риби й не піймав.
- Ну, тепер голодувати будемо, - сказав старший брат.- Помирати прийде. Так вони й жили. З'їли рибу, пійману старшим братом. Так там і жили. Старший брат Удяки пішов на полювання. Бачить - у одному балагані живе
Дівчина. Побрав її собі у дружин. Удяка заготовляє дрова, а його старший брат на лосів полює. Сестра (дружина старшого брата) пішла на струмок за водою. Удяка приніс дрова. На той час ні сестра, ні брат ще не верталися. А Удяка повернувся додому й думає:
- Уб'ю-но я свого брата.
Викопав яму у тому місці, де спить його старший брат, і прикрив підстилкою. Спочатку повернулася сестра. Удяка говорить їй:
- Щось їсти хочеться. Звари чого-небудь! Стала сестра куховарити. Не встигнув казан закипіти, як повернувся старший брат. Сіл на своє місце. Сидить і їсть.
- Утомився я, - говорить своїй дружині. Дружина відповідає:
- Відпочинь!
Тоді чоловік приліг на своєму місці, провалився й знепритомнів. Багато пізніше опам'ятався. Дивиться - іде він по ріці. Зустрів собаку. Собака й говорить:
- Я проголодалась.
Вийняв ніж, зробив із ціпка острогу. До ріки спустився. Піймав кету й сказав собаці:
- Їж досхочу!
Потім пішов нагору по ріці. У одному будинку живе самотня бабуся.
- Навіщо ти прийшов у ці місця? - запитує вона. А він відповідає:
- Навіщо прийшов, я й сам не знаю. Як приліг на землю, так і свідомість втратив.
Погодувала його бабуся. Він поїв. Бабуся запитує:
- чи Зустрів ти на шляху собаку?
- Я, бабуся, - піймав кету й нагодував собаку. Тоді бабуся запитала його:
- Яке місце ти шукаєш?
У задній стіні її будинку є темний отвір, а у двері світле. Ось бабуся й говорить:
- Тобі світле місце потрібно? Якщо шукаєш світле місце, ставай у дверях.
Він став у дверях. Баба вдарила його по спині, і він моментально вилетів назовні. А там і сонце, і місяць світять. Через отвір він повернувся до себе додому.
Удяка пішов за дровами, а сестра його пішла за водою. Удяка кричить:
- Старший брат повернувся!
Знову пішов Удяка за дровами. Возвратясь додому, старший брат викопав на місці Удяки яму й застелив її. Удяка повернувся.
- Утомився я, - говорить. Старший брат сказав йому:
- Приляж, відпочинь!
Провалився Удяка. Не швидко опам'ятався. Зустрів собаку. Собака говорить:
- Удяка, я проголодалась.
Схопив Удяка ціпок і поколобродив собаку. Потім прийшов до баби.
- Навіщо ти прийшов? - запитує баба.
- Ну й набридла ж ти мені! Але вона знову запитує його:
- Світле тобі потрібно місце? Ти зустрів собаку?
- Зустрів і побив, - відповідає.
- Удяка, тобі потрібно світле місце або темне? Удяка говорить:
- Я прагну темне місце. Світлого мені не потрібно. Тоді баба говорить:
- Іди, Удяка, до задньої стіни.
Баба вдарила Удяку, і він пропав. А його брат і сестра так і жили.