Жили три дівиці. Старша сестра одного разу сказала, - Що ми будемо робити? Давайте підемо чоловіків собі шукати.

Сама молодша із сестер запитала:

- А що ми будемо робити з нашим молодшим братом?

- Залишимо одного будинку, - говорить старша сестра.

Надягли вони лижі й відправилися. У шляху напали на три лижні сліди. Сама

Поїхав старший брат Удяки у оморочке полювати на лосів. Побрав лук і стріли й направився до заводі. Стемніло. Опівночі якась невидима дівчина говорить йому:

- Лось пасеться. Жирний лось пасеться.

Та він побачив лося. Пустив у нього стрілу. Потім оббілував лося й привіз додому. Удяка спустився до ріки й запитує:

- Брат,

Коли наша земля тільки починала застигати, Хадау створив, як розповідають, одну сім'ю орлів і одну сім'ю воронів. Коли земля тільки ще остигала, наші місця, говорять, були суцільно покриті водою. Тому ворон і орел увесь час літали. Літають, літають і ніякої землі не знаходять. Літаючи вони побачили

Жили-Минулого сестра й брат. Сестра - доросла дівчина, а брат - зовсім маленький хлопчик. Молодший брат усе плаче й плаче, прагне одружитися на своїй сестрі. Плаче й плаче молодший брат, а сестра говорить йому:

- Ну вже, якщо ти прагнеш одружитися, зроби мені дошку для кройки! Брат пішов. Після того, як він зник, сестра пішла назавжди у тайгу.

Вертається брат, а сестри немає.

У тайменя голова була більша, а у тріски - маленька. Ось прагне таймень піднятися нагору по ріці, так голова у нього велика. А плин-те у ріці швидке.

- Агов, тріску! Голова у тебе маленька. Живеш ти у море. Море - це твоє житло. Мені ж у ріку потрібно підніматися проти плину, а голова у

Мене велика. Отож, не чи краще,

Пішла красуня на ріку за водою. Черпала воду й побачила, що вниз за течією пливуть по воді сім крохалів.

Красуня внесла воду у будинок. Входить у будинок і бачить - на почесному місці у задньої стіни сидить якийсь чоловік. Вона нагодувала його.

- Я тут буду

Давним-давно хазяїн тайги роздавав усім звірам хвости. Довідалися про це звірі, поскакали до нього. Лисиця, ведмідь і заєць бігли разом. По дорозі лиса розв'язала обдурити ведмедя й зайця. Вона й говорить їм:

- Ви, друзі, поїжте-но малини, геть за тою сопкою багато росте її. Я ж піду

У одній місцевості жило багато людей. Кожний жив у своєму будинку. Був там одна людина, зовсім дурний, нічого-те він не розумів. Кликали його Сміливець Ядури. Їжі у нього ні, одягу й взуття немає - ходить голий. Ні матері ні, ні батька. Довго жив він самотнім. Одного разу пішов до багатіїв і попросив собі пиши. Нічого йому не дали. Заплакав

Жив один ороч. Дружина у нього була й син. Син великий, пора б батькові у всьому допомагати. Так мати розпестила, у всьому йому потурала. Що прагне, то й робить.

Однак хоч і пізно, батько став його до мисливського промислу привчати. Ока у сина зіркі, ноги швидкі,

Жили сім маленьких братів і одна сестра. Одного разу вони відіграли близько юрти-збивали паличками розставлені віддалік друг від друга кілочки. Під час гри до них прибігла пограти білка. Ненавмисно один із братів перебив білці ногу, за що вона розсердилася, пішла від них і пригрозила, що завтра з'явиться до них з безліччю