Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського

П. А. Грабовський належить до тих письменників-борців, життя яких є прикладом самовідданого служіння народові. В його творчості червоною ниткою вигаптуване поетичне уславлення мужності борців за волю.
Так, у вірші “Не раз ми ходили в дорогу” поет розкриває стійкість і незламність революціонерів, що борються за волю і щасливе життя трудящих. Алегоричний образ дороги уособлює шлях людства до світлого майбутнього. П. Грабовський зая&іяє:
Не раз ми ходили в дорогу, Не раз ми вертались до хати… Займенник “ми” вказує на колективний характер боротьби. Поезія стверджує, що шлях борців до кінцевої мети важкий, тернистий, “мочений кров’ю та потом”, і досягти свободи, кінцевої мети можна лише боротьбою.
Автор у вірші розповідає про готовність борців-революціонерів віддати все своє життя служінню народові: Добробут народний та воля – То наша найперша засада. Оптимістичне звучання вірша ще раз підкреслює стійкість, незламність, віру в перемогу борців і разом із тим викликає захоплення у читача:
Ходім же, брати, та поможем Порвати якнайшвидше кайдани. У багатьох його поезіях замальовується борець, особисті інтереси якого підпорядковані громадським. Він прагне діяти, беззавітно служити найсвятішим ідеалам людства. Поезія “Уперед” стверджує ідею поступального руху людини-борця, ідею прагнення людини до самовдосконалення

і руху вперед.
Уперед проти зла однодумно, Розверзлася ворожа юрба. Не гадаймо прожити бездумно, Бо життя – неминуча борба. Вже замолоду майбутньому поетові хотілося піти на муки “за народ”, “се була якась невіддільна потреба серця”. Ставши на шлях революційної боротьби, продовжуючи її в умовах сибірського заслання, Грабовський на перше місце у своїй творчості висував кровно близький йому образ професіонального борця.
Таку людину-борця не можуть звернути з обраного шляху ніякі муки й переслідування. Борець знає, що щастя, за яке він веде боротьбу, здобудуть тільки нащадки. Так у вірші “Думка тюремна” автор пише: Потроху прийметься насіння,
Що розсівали навкруги, Зросте міцніше покоління, Що не подужають враги. Шлях компромісу, згоди з ворогом, каяття цілком неприйнятний для переконаного борця. Його шлях – продовження боротьби до кінця – до повного соціального й національного визволення народу.
Треба тільки знайти в собі сили, волю, щоб перебороти морок реакції, виявитися дужчим за ворога. Ось тільки тоді “За годиною прокляття, мук, кайданів та крові” пройде жадане панство волі. Але чи не найсильніше прозвучав гімн борцеві у вірші “Справжні герої”.
Моя хвала живим, як і померлим, Отим борцям за будуче Русі, Тим страдникам за друзяків найпершим, Що сяють нам у чарівній красі! Мужній, стійкий характер месника змальовано у цій поезії. Йому автор протиставляє псевдогероїв, яких часто прославляли за криваві справи. Разом із тим П. Грабовський розвінчує рожеві барви “вигадки пустої”, поетів, які в своїх творах уникали гострих проблем дійсності, яким усе сниться шалений “брязкіт кинутих шабель” козацького життя. Справжніми героями П. Грабовський вважав не цих романтичних козацьких героїв, а сучасників, людей, які своєю самовідданою, непомітною працею борються “за будуче Русі”. Саме цим героям поет співає хвалу:
Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! Справжні герої – це узагальнений образ борців, які безстрашно йшли в народ в ім’я майбутнього. Мовностилістичні засоби, використані в поезії, підкреслюють значущість образу справжніх героїв: епітети – “трудівники незнані”, “страдники найперші”; порівняння – “вік минув за працею, як днина”; метафори – справжні герої “здвигали мисль по селах, хуторах”; вони працювали, “сліпим братам торуючи межу”.
Справжні герої не бояться мук, страждання; їхня справа ніколи не загине. Грабовський вірив, що прийде той час, коли “окриють їх колись вінки немручі”. Вірш сповнений оптимізму й віри в щасливе майбутнє. Треба лише вірити в щастя народу та міцніше стиснути руки, згуртуватися і вкупі виборювати свої права, по дорозі до волі. Уперед!
Уперед до завзятого бою За громадські та власні права, Коли бути бажаєм собою. Мрія справжніх героїв збулася. Народ України йшов довго і важко, з вірою і надією. Заповітна мрія багатьох поколінь здійснилась. Ми стали вільними. Наша держава незалежна, самостійна. Від кожного з нас залежить майбутнє України, а отже, і наше майбутнє. Тож давайте вірити і любити, вболівати і працювати, щоб наша рідна Україна була не тільки самостійною і незалежною, а й багатою, могутньою і щасливою державою. Вона варта цього, бо здійснилось одвічне прагнення багатьох поколінь борців – прийшла жадана воля.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Образи борців за волю в поезіях П. Грабовського

Categories: Твори з літератури

Links