Образ Єрмила Гирина (по поемі “Кому на русі жити добре”)

Микола Олексійович Некрасов, створюючи в поемі “Кому на Русі жити добре” широку картину життя, населяє її й різними типами характерів: це й мужики-мандрівники, що шукають щасливого, піп і поміщик, що попадаються на їхньому шляху, а найбільше, звичайно, селян, убогих і цілком благополучних, як Єрмила Гирин. У марних пошуках ходять наші мандрівники, поки не порадили їм знайти Єрмилові Гирина: “А вам би, други милі. Запитати Єрмилові Гирина”. На думку знаючих його, Єрмил – щаслива людина. Його цінують навколишні, поважає поміщик, Гирин займається корисною справою – містить млин, на якій працює, не обманюючи селян. Він користується особливою довірою людей. Приклад тому – збір грошей на сирітський млин

Приїхав Єрмил у місто без грошей, а млин продається, не встигнути йому з’їздити за грошима, і піде млин купцеві Алтынникову. Отут уже непоздоровится нікому. Єрмил звертається до народу (благо була неділя): Багата купець Алтынников, А все не встояти йому Проти мирської скарбниці… “Коли Єрмилові знаєте, Коли Єрмилові вірите. Так чи виручайте що!” Як вітром підлоги ліву Завернуло раптом. Люди об’єдналися в єдиному пориві, щоб зробити добра справа. Вони вірять, що їхні гроші не тільки не пропадуть, але й встигнуть зробити справедливе діло

Через тиждень, як і обіцяв, Єрмил роздає борги. Ніхто не взяв зайвого, а ще й рубль залишився,

і цілий день Гирин чекає його хазяїна: Ходив Єрмил, допытывал. Чий рубль, так не знайшов. Як удалося простому селянинові завоювати авторитет серед людей? А був Єрмил писарем, допомагав неписьменним людям, не обдираючи їх. За це й знайшов повагу в “миру”. Чому ж мандрівники не порахували його щасливим? Помилився Єрмил, не витримавши випробування владою

Послав у солдати позачергово сина вдови замість свого рідного брата. Кається наш герой у вчиненому, не хоче жити грішником, але пізно. Люди поважають його, цінують, але пам’ятають цей учинок. Не можна вважати Гирина щасливим, тому що сам Єрмил після цього жити не хотів. Він виниться перед селянами: Судив я вас по совісті. Тепер я сам грешнее всіх. Судите ви мене! Незважаючи на все це, народ як і раніше вірить Гирину, оступившемуся, але раскаявшемуся.

Життя завжди складніше й богаче літератури. І Некрасов зміг показати це у своїй поемі “Кому на Русі жити добре”. Людина не може пройти по життю, не помилившись, але добрі справи, допомога народу запам’ятовуються й цінуються, тому і йде про Гирина добра поголоска. Мандрівники ж відправляються далі. Гарний Єрмил Гирин, але не підходить їм як ідеал

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Образ Єрмила Гирина (по поемі “Кому на русі жити добре”)