Образ Ярослава Мудрого в одноіменній поемі Івана Кочерги

Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”.
Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Ярослав – цікава й дуже суперечлива постать нашої історії: жорстокий воїн і мудрий

книголюб; творець першого зведення руських законів – “Руської правди” – і князь, який карав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів; відомий політик і натхненний будівничий. Створюючи образ Ярослава, Іван Кочерга не обходив суперечностей, що були властиві характеру князя, суперечностей між миролюбними намірами й необхідністю воювати, шуканням правди, інших законів і вимушеною роздвоєністю у вчинках, діях.
Іван Кочерга прагнув якнайточніше відтворити риси характеру князя Ярослава, показати драматизм його характеру, долі. Так, в образі Ярослава Мудрого письменник показав читачам
ідеал воїна іі книголюба, доброго політика й будівничого, який “вищих не відає скарбів, ніж мирний труд і щастя в ріднім домі”.
Князя зображено людиною далекоглядною, цілеспрямованою, розважливою, впевненою у собі, людиною, що доклала чимало зусиль для збереження єдності Київської Русі, злагоди серед народу. Він піклувався про військову могутність, економічний розквіт і духовний розвиток Київської держави. Він широко відкрив двері для культури і міцно закрив їх перед ворогами, всі його вчинки і дії як у громадському, так і в особистому житті були продиктовані турботами про рідну землю. Він був великим князем, жорстоким і водночас добрим, мудрим і терплячим:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Ярослав Мудрий мріяв про “новий чудовий Київ… величний, пишний, як краса століть”, він прагнув будувати міста, палаци і храми. Саме за його правління було збудовано гордість Києва – Софіївський собор – храм на честь Божої мудрості. Він дбав про культуру й освіту, створив першу на Русі бібліотеку. Але найперше для нього – закон. Він рішуче переслідує тих, хто сіяв чвари, міжусобиці, “крамоли і лукавства”, карає їх.
Створюючи образ Ярослава Мудрого, Іван Кочерга прагнув не тільки історичної і художньої правди, але й певного філософського узагальнення, адже ця драма була написана в роки Другої світової війни, нею письменник проголосив гімн миру на землі, освітивши світлом свого таланту найважливіші віхи історії нашого народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ Ярослава Мудрого в одноіменній поемі Івана Кочерги