Образ Хоми і Назара в драмі Тараса Шевченка “Назар Стодоля”

Драма “Назар Стодоля” уявно переносить читача в Україну XVII століття.
У ставленні героїв до традицій, Батьківщини, до свого морального обов’язку перед народом, його майбутнім розкриваються характери Хоми, Гната, Назара, Галі та інших персонажів твору.
Позитивні персонажі драми не мислять майбутнього без свободи, в якій вони вбачають вищий прояв щастя, тому корисливість і егоїзм розрахунків Хоми Кичатого, полковника, Стехи вони сприймають як зраду інтересів свого народу, його славних традицій.
Наприклад, для Хоми Кичатого головне – “слава, і почот, і червінці”. Саме тому він намовляє Галю виходити заміж за нелюбого і осоружного їй полковника, вихваляючи його на всі застави, а у взаєминах між Галею і Назаром прагне посіяти недовіру. Своєю підлістю він викликає огиду. Не зважає навіть на слобідську громаду, наказує челяді гнати в потилицю дівчат і хлопців, що прийдуть колядувати.
Ще свавільніший він у ставленні до Галі. “Се ж моя дитина, моє добро, слідовательно, моя власть, моя і сила над нею. Я отець, я цар її”, – самовладно заявляє Хома.
Підлому і корисливому Хомі Тарас Шевченко протиставляє Назара, Галю, Гната. Вони сповнені почуття власної гідності, викликають симпатію і повагу своєю рішучістю і наполегливістю в боротьбі за щастя.
Назар у всьому, як то й годиться справжньому козакові, виявляє статечність,

повагу до традицій, старших і водночас гідність, безкомпромісність, пристрасність: “Люди добрі, – звертається Назар до людей, переконавшись у лицемірстві Хоми, – коли ви не оглухли, так послухайте. Він мене називав своїм сином, а я його своїм батьком, і він се чув тоді, а сьогодні оглух. Де ж його правда? Чи чесний же він чоловік?”
Читаючи драму Тараса Шевченка, хвилюючись і переживаючи разом з її героями, ми знову переконуємося, що справжні свобода і щастя ніколи не даються легко, а здобуваються у важких випробуваннях, перебороти які можуть лише сильні люди.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Образ Хоми і Назара в драмі Тараса Шевченка “Назар Стодоля”