Образ полководця Кутузова очами Л. Н. Толстого (по романі “Війна й мир”)

Толстой розглядає роль особистості в історичних подіях. Кутузов великий як полководець тому, що він, як і всі кращі представники російського офіцерства, діяв у повній єдності з усім російським народом. У своїх міркуваннях Толстої порушує питання: яка сила рухає народами? І відповідає на це питання, затверджуючи, що це воля Божа. Однак всією силою свого таланта Толстой показує, що всі події були наслідком свідомої волі людей.

Ці протиріччя відбилися в образі Кутузова. Товстої заперечував роль особистості в истории. В особі Кутузова задумав

дати образ пасивного исполнителя волі народних мас Кутузов з’являється перед нами в суворих умовах війни. Він робить огляд полку, ласкаво говорить із солдатами, офіцерами.

Узнает учасників колишніх походів (Тимохіна). Солдати знают уважність і простоту полководця й говорять про це: “Кривій, а поглазастее тебе: все бачить”. Кутузов рішучий і сміливий до зухвалості: з 3 можливих вариантов відступу він вибрав самий ризикований, але целесообразний. Пройшовши зі своєї 40-тисячною армією на Ольмюц для з’єднання з російськими частинами й прийнявши бій на поході з ворогом, сила якого втроє пресходила

силу армії Кутузова, що окружили його із двох сторін. Митецький стратег, він рятує свою армію.

Посигавкаючи 4-тисячний загін Багратіона, заплутує французів у мережах їх же власної хитрості й виходить із честю з безвихідного положення. Він мудро передбачає поразку під Аустерлицем. Говорит про цьому цареві, але його не слухають.

Коли зачитивали нерозумну диспозицію, Кутузов спав Його відрізняє сміливість і прямота, з якої він заперечує імператорові. Ставши головнокомандуючим, Кутузов піднімає дух армії: “И с такими молодцями все відступати так відступати?” Він дозволив війську все забирати по шляху відступу, цим він поліпшив постачання армії. Більшим мистецтвом відличался Кутузов в умінні розподіляти людей по командним постам Він умів надихати бійців під час сражения. Так, на звістку про полон Мюрата він начебто не прореагировал, а сам послав ад’ютанта проїхати по виттяскам із цією звісткою.

Із щиросердечним болем Кутузов віддає наказ про відступ, розуміючи в той же час, що це необхідно. Вся його тактика визначалося двома завданнямі: знищити ворога й зберегти армію Ці завдання він виконував в умовах інтриг кар’єристів і придворнойзнати, не боячись царської немилості. Із простотою й скромностью полководця сполучалися видатний розум, могутня воля, військове мистецтво. Своєрідна портретна характеристика Кутузова, доторая дана декількома штрихами: орлиний ніс, єдинийственний видюче око, у якому світилася думка й забота, шрам на скроні, стареча тучність, утома від венних праць. Багата мовна характеристика Кутузова.

Із солдатами він простий, ласкавий: “Голубчики, братики, потерпите! “. Вишукана мова дипломата звучить у бесіді з австрійським генералом Небагатослівний, категоричний, прямий на військових радах. Кутузов – носій кращих рис російського народу. В образі Кутузова виявилися протиріччя мировоззрения Толстого. Він прагне підкреслити, що Кутузов був лише мудрим спостерігачем, і події, що проходять перед ним, ніяк від нього не залежали


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ полководця Кутузова очами Л. Н. Толстого (по романі “Війна й мир”)