Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза”

Існує версія, що Островський створював ” Гро-Зу”, будучи закоханий у замужню акторку Малого теат-ра Любу Косицкую. Саме для неї він писав свою Ка-Терину, саме вона її й зіграла. Однак акторка не відповіла на полум’яну любов письменника – вона любила іншого, котрий пізніше довів неї до вбогості й ранньої смерті. Але тоді, в 1859-м, Любов Павлівна грала немов свою долю, жила зрозумілими їй почуттями, з-здав образ юної зворушливої Катерины, що скорив навіть самого імператора

Катерина росла в заможному купецькому будинку ліг-до, безтурботно,

радісно. Розповідаючи Варварі про своє життя до заміжжя, воно говорить: “Я жила, ні про чому не тужила, точно пташка на волі. Маменька в мені душі не сподівалася, наряджала мене, як ляльку, працювати не примушувала, що хочу, бувало, то й роблю”. Виховуючись у хо-рошей сім’ї, вона придбала й зберегла всі прекрас-ные риси російського характеру

Це чиста, відкрита душа, що не вміє брехати. ” Обманювати-Те я не вмію; сховати-те нічого не можу”. – говорить вона Варварі. А жити в сім’ї чоловіка, не вміючи причинятися, невіз-можна.

Основний конфлікт у Катерины – зі свекрухою Кабанихой, що усіх

у будинку тримає в страху. Фило-Софія Кабанихи – плутати й принижувати. Дочка її Варвара й син Тихої пристосувалися до такого життя, створюючи видимість слухняності, але відводили душу на стороні – аби тільки “шито так крито була” (Варвара – гуляючи по але-чам, а Тихін – напиваючись і ведучи розгульний образ жиз-ні, вирвавшись із будинку). Катерина ж, тиха, що не втручається в домашні справи, лякає Кабаниху.

Чим же? Своєю чистотою, горя-чий, щирою душею, що не терпить фальші


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза”