Образ і характеристика Володимира Ленского в романі “Євгеній Онєгін”

Шанувальник Канта й Шиллера викликає в Пушкіні серцева участь і одночасно іронічне відношення. Ця іронія проявляється постійно, навіть у характеристиці віршів Ленского, які так зворушливо звучать в опері П. И. Чайковського “Євгеній Онєгін”. У Пушкіна ж вони включені в зовсім певний контекст, що не залишає сумнівів у відношенні до них автора роману:

* …його вірші

* Повні любовної нісенітниці,

* Звучать і ллються.

* Їх читає Він уголос,

* у ліричному жарі,

* Як Дельвиг п’яний на бенкеті.

И самі по собі вірші Ленского дуже типові для епігонів модного тоді романтизму, у них широко представлені устояні поетичні штампи: “златые дні”, “діва краси”, “рання урна” і т. д. Ленский романтик був зображений Пушкіним реалістом, для якого “И щось, і мрячна далечінь, //И романтичні троянди” були давно вже пройденим етапом. У цьому плані показова та умовно-поетична лексика (дуже характерна для поезії Жуковського), за допомогою якої Пушкін дає подання про внутрішній світ Ленского: “божевільна душа”, “младые захвати”, “сладостная неволя”, “ніжний сором”. В альбом Ольги Ленский малював надгробний камінь або голубка на лірі.

У романі намічені два шляхи, по яких міг би піти Ленский, якби залишився живий. Він міг би стати великим поетом або перетворився б у самого пересічного, звичайного поміщика.

Бєлінський був переконаний, що “з Ленским збулося б неодмінно останнє”. Пушкіна ж не вирішує настільки прямолінійно поставлений їм питання. Для нього ця альтернативность, різні варіанти життєвої долі героя зв’язувалися з поданням про згубний вплив несприятливого середовища на особистість. У кожній людині (у Ленском, в Онєгіні) закладені багаті задатки, але ці можливості по-різному реалізуються залежно від конкретних життєвих умов.

Сюжетний розвиток роману не завершено. Невідомо, як далі зложиться життя в Тетяни, в Онєгіна. (Ідуть суперечки, чи зможе він примкнути до декабристського руху.) У таких випадках прийнято говорити про “відкритий фінал”. Але внутрішньо роман завершений, що підкреслюється стрункої, чітко організованою композицією. Вона будується на основі симетрії. Це порию називається “дзеркальною композицією”, тому що структурні одиниці тексту повторюються у зворотному порядку: лист Тетяни – відповідь Онєгіна й навпаки: лист Онєгіна – відповідь Тетяни

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Образ і характеристика Володимира Ленского в романі “Євгеній Онєгін”