Образ головного героя в оповіданні Л. М. Толстого “Після балу”

Іван Васильович – Головний герой оповідання Льва Миколайовича Толстого “Після балу”. В образі головного героя автор зобразив портрет людини, який був типовим для тієї епохи. Іван Васильович був людиною, який жив дуже скромно, йому були байдужі великі справи. Такий людина був схожий на всіх інших, нічим не виділяючись із загальної маси. Але, здається зовні “звичайність” цієї людини, не є його повною характеристикою. Характером головного героя автор показав те, як повинна ставитися чесна і порядна людина до того, що відбувається

в суспільстві. Толстому дуже доступно і зрозуміло вдалося зобразити недоліки, які були притаманні часу, описаного в оповіданні. Іван Васильович досвідчена людина, що знає життя. Він вчить молодих людей і поважаємо ними. Розповідає Іван Васильович молодому поколінню про “справи давно минулих днів”. Напевно, для того, щоб показати наскільки схоже минулий час і сьогодення. Але, почалося все з того, що в сорокових роках дев’ятнадцятого століття Іван Васильович був “веселим і жвавим малим, та ще і багатим”.

У цей час він був студентом, Навчався в університеті. Окрім навчання, якій відводилося певний

час, головний герой розважався, відвідував бали, на яких вражав присутніх своїм вміння танцювати. Він мав успіх серед жінок. Іван Васильович жив життям, яким жили багато інших молоді люди тієї епохи. Він не замислювався про будь-яких моральних категоріях, важливих справах. Як і властиво всім молодим людям – Іван Васильович закохався. Він полюбив дівчину на ім’я Варенька, яка була дочкою полковника Б. Дівчина була красива і не позбавлена уваги багатьох молодих людей. Одного разу, Іван Васильович опинився на балу в одного багатого камергера, який був губернським предводителем дворянства. На цьому шикарному балу була і кохана Івана Васильовича.

З якої він танцював майже весь вечір. У цей момент Тван Васильович відчував себе щасливою людиною. Він не знав? чи відповідає йому дівчина взаємністю, але її посмішка, погляд робили його щасливим. Іван Васильович був п’яний своїм почуттям, все навколо йому здавалося прекрасним. На Івана Васильовича справив величезне враження і батько Вареньки: “ставний, високий і свіжий старий”. “Він був військовий начальник типу старого служаки миколаївської виправки”. Батько, танцюючи зі своєю дочкою, виглядав гідно, граціозно, витончено. Весь його вигляд, наявність безлічі орденів, викликали в Івана Васильовича повагу. Іван Васильович звернув увагу на чоботи старого полковника: вони були старомодні. Але, відсутність нових чобіт у полковника, як казали люди, було викликано бажанням краще одягати свою дочку. Така турбота про дочку викликала в Івана Васильовича захоплення і повагу.

Після балу, перебуваючи під враженням від цього шикарного дійства, Іван Васильович не може заснути. І молода людина приймає рішення відправитися в будинок до полковника Б., щоб ще раз побачити свою улюблену Вареньку. На пустирі, перед будинком полковника, Іван Васильович побачив, як солдати вели іншого солдата-татарина, який був прив’язаний до прикладу. Цей солдат був покараний за втечу і проходячи крізь стрій, він піддавався жорстоким ударам з боку інших солдатів. Поряд з цим ладом Іван Васильович побачив батька своєї коханої, який бив по обличчю солдата, який, на думку полковника, недостатньо сильно бив покараного. Ця сцена змусила Івана Васильовича задуматися: як може так жорстоко чинити людина, яка на балу був таким веселим, турботливим по відношенню до дочки? Побачене перед будинком полковника вплинуло на Івана Васильовича. Він передумав бути військовим. Ця картина навіть охолодила почуття Івана Васильовича до Вареньке. Іван Васильович розумів, що, напевно. полковник вчинив так, як було потрібно, як було прийнято. Але, повинна бути й моральна сторона вчинків. Бити беззахисної людини – це аморально. Таким чином, Лев Миколайович Толстой показав, що людина (в даному випадку Іван Васильович), не наважується відкрито висловити свій протест проти того, що відбувається, а те, що сталося, було породженням існуючих в державі порядків, беззаконня. Але, всередині Івана Васильовича вирує протест проти існуючого ладу, проти законів і звичаїв, за якими живе сучасне йому суспільство.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Образ головного героя в оповіданні Л. М. Толстого “Після балу”