Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Стара Ізергіль”

Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Ізергіль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення до життя. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя й розказаних нею легендах про Лавре й Данко. У легенді про сміливого й гарного юнака Данко. Він щасливий, що живе серед людей, тому що любить їх більше себе. Данко мужній і безстрашний, його тягне до подвигу

шляхетна мета – бути корисним народу. Коли охоплене страхом, знесилене мандрами по непрохідному лісі плем’я вже хотіли йти до ворога й принести йому в дарунок свою волю, з’явився Данко. У його очах світилися енергія й живий вогонь, народ повірив у нього й поплів за ним. Але стомлені важким шляхом, люди знову впали духом, перестали вірити Данко, і в той момент, коли озлоблена юрба стала щільніше оточувати його, щоб убити, Данко вирвав серце зі своїх грудей. “Ідемо! – крикнув Данко й кинувся вперед, високо тримаючи палаюче серце й висвітлюючи їм шлях людям. Вони пішли за ним, зачаровані! І Данко вивів
їх з темного лісу на сонячну, вільну землю. Данко проникнуть справжньою любов’ю до людей, готовністю до самопожертви. Образ Данко втілює в собі ідеал людини – гуманіста й особистість великої духовної краси.

Позитивному образу Данко Горький протиставляє негативний образ Лари – образ себелюба й егоїста. Він уважає себе першим на землі, а на інших людей дивиться, як на жалюгідних рабів. На питання, чому він убив дівчину, Лара відповідає: “Хіба ви користуєтеся тільки своїм? Я бачу, що кожна людина має тільки мовлення, руки й ноги.., а володіє він тваринами, жінками, землею! і ще”. За доконане їм злочин плем’я засудило Лару на вічну самітність. Життя поза суспільством породжує в Лавре почуття невимовної туги. “У його очах, – говорить Ізергіль, – було стільки туги, що можна було б отруїти нею всіх людей миру”. Лара був приречений на самітність і щастям уважав для себе лише смерть.

Ідейний зміст оповідання доповнюється образом баби Ізергіль. Її спогаду про свій життєвий шлях – теж своєрідна легенда про сміливу й горду жінку. Баба Ізергіль над усе цінує волю. Вона з гордістю заявляє, що ніколи не була рабою. Ізергіль із замилуванням говорить про любов до подвигу: “Коли людина любить подвиги, він завжди вміє їх зробити й знайде, де це можна”. В оповіданні “Баба Ізергіль” Горький малює виняткові характери, звеличує гордих і сильних духом людей, для яких воля вище всього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Стара Ізергіль”