Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості та літературі

Багато славетних синів має земля українська. їхні імена відомі всьому світові, вони лунають крізь століття як великий гімн великій землі, великому народові, великій державі. Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко – це запорозькі козаки, справжні патріоти, національні герої. Та найвидатніша постать серед них – Богдан Хмельницький.

Він був одним з найосвіченіших людей свого часу, гнучким дипломатом і видатним військовим стратегом. Авторитет у запорожців він здобув і своїм розумом, і хоробрістю на полі бою. Ставши гетьманом, Богдан очолив боротьбу народу проти польських поневолювачів. У битві під Жовтими Водами він розбив ущерть королівське військо. Це була перша перемога у визвольній війні українського народу 1648-1654 рр. Люди вдячні Хмельницькому за те, “що врятував Україну від польського пана”.

Образ видатного гетьмана оспівується в багатьох народних думах і піснях. У пісні “Чи не той то хміль”, що була створена після жовтоводської битви, Хмельницький виступає як втілення патріотизму народу, його сили і радості від здобутої перемоги. Позитивно оцінюється визвольна війна Богдана Хмельницького і засуджується загарбницька політика польської шляхти.

Головні герої пісні “Не дивуйтеся, добрії люди” – Максим Кривоніс і Богдан Хмельницький, запорозькі козаки. Максим Кривоніс – один її найближчих соратників Богдана

Хмельницького. Деякі вчені вважають, що цю пісню було створено після розгрому польсько-шляхетських військ під Пилявцями, де з великою силою виявився військовий талант славетного гетьмана і незвичайна мужність його соратника.

У думі “Хмельницький і Барабаш” розповідається про реальні історичні події, що сталися в Україні напередодні визвольної війни. Конфлікт між Хмельницьким і Барабашем вказує на гострі протиріччя українського народу з польською шляхтою. Іван Барабаш належав до тієї частини козацької старшини, яка йшла на угоду з поляками, зраджувала інтереси козацтва, всього народу українського. Образ Б. Хмельницького дуже яскраво вимальовується у зіставленні зі зрадником Барабашем. Якщо останній думає тільки про власний добробут, то Б. Хмельницький, як говориться в думі, “добре дбав”. А дбав великий гетьман про волю всього рідного народу.

Відомі українські письменники неодноразово зверталися до постаті Богдана Хмельницького. У романі Н. Рибака “Переяславська Рада” головний персонаж – славетний гетьман, що поклав своє життя за волю народу України. Бачимо ми розкриття цієї теми й у творах Г. Сковороди, 1. Франка, М. Старицького, Л. Костенко та інших.

Видатний воїн, патріот, захисник України, мудрий, далекоглядний політик, мужня людина – таким залишався Б. Хмельницький в народній пам’яті, в усній народній творчості та у творах багатьох письменників. З народних пісень і дум я дізналася про патріотизм великого гетьмана, його любов до народу України, його надзвичайну хоробрість і талант дипломата. Я пишаюся мужнім сином української нації. Коли буваєш у Києві, довго стоїш біля пам’ятника Богданові, згадуєш минуло нашого народу і радієш за сучасну незалежну Україну. Хочеться вірити, що будемо могутньою державою, справді вільною. А для цього треба багато працювати, чесно та самовіддано.

Відтворення героїчної і трагічної історії України в народних думах і піснях.

Скільки страждань випало на долю нашого народу! Століттями боронив він рідну землю від напасників, ніколи не стихала класова боротьба трудящих проти поневолювачів. І на всіх шляхах історичної боротьби героїв супроводжувала пісня. У походах за рідну землю, за свободу завжди йшли співці-кобзарі, які своїми волелюбними піснями та думами підносили бойовий дух воїнів, творили славу їхній хоробрості.

Назавжди увійшла в історію боротьба нашого народу проти турецько-татарських орд, які в ХУ-ХУІІ століттях плюндрували українські землі, забирали людей у рабство. Знаємо ми “Пісню про Байду”, “Думу про козака Голоту”, де оспівуються захисники народу – сміливі, відчайдушні козаки, які не бояться “ні огня, ні меча, ні третього болота”. Хоробро вступаючи в поєдинок з багатим татарином і з турецьким султаном, народні герої завжди перемагають, бо вони боронять свій край, чужого вони не займають, але і свого на поталу не віддають:

То гуляє козак Голота, погуляє,

Ні города, ні села не займає.

Прославляючи своїх захисників, народ вірить у їхню нездоланність:

Дай же боже, щоб козаки пили та гуляли.

Хороші мислі мали,

… І неприятеля під ноги топтали.

Доба боротьби українців проти польської шляхти теж висвітлена в думах і піснях. Дума “Хмельницький і Барабаш” розповідає про вірність козацькій присязі, про відданість Україні. Гетьман Барабаш хотів умовити Хмельницького, чигиринського полковника, побрататися з ляхами. Але Хмельницький зрозумів, що це зрада, і покарав Барабаша.

Кінець думи – це оспівування народного героя:

Ей, пане, пане Хмельницький Богдане Зиновію,

Наш батю, полковнику чигиринський!

Дай, господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли,

А неприятеля під ноги топтали.

У пісні “Зажурилась Україна, бо нічим прожити” передається горе України, землі якої витоптали турецькі орди. Пісня сповнена войовничого запалу і віри, що буде розбитий “вражий турок”. Пісня “Ой Морозе, Морозенку” – це слава герою-захиснику, що загинув за свою Україну.

“Дума про Марусю Богуславку” подає нам трагедію життя української жінки-бранки, яка, ставши дружиною турецького султана, не забуває рідний край. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає невільникам-козакам дістатись на Батьківщину.

У “Думі про Самійла Кішку” оспівується герой, який провів у неволі 25 років. У 1599 році Кішка організував на турецькій галері повстання і повернувся в Україну, де був обраний гетьманом.

Можна наводити безліч прикладів про нездоланність українського народу в боротьбі за право жити на своїй землі. І завжди в цій боротьбі перемагає герой-визволитель, захисник, патріот.

Історичні пісні і думи – це героїчна історія нашого народу, приклад всім прийдешнім поколінням самовідданого служіння рідному краю, своїй землі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості та літературі