Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості чи історичних творах

Недалеко від міста Чигирина над річкою Тясмином притулився Суботів – хутір Хмельницьких. Заснував його Богданів батько. У ті часи Чигиринщина була на краю хрещеного світу. Далі простелялися дикі степи. Там ходили табунами дикі коні, сагайдаки, тури, а ближче до моря випасали овець і коней волохи, турки, татари. На дніпрових островах була Січ Запорозька, куди прямували козаки з України. Вони робили засідки на татар, які вдиралися в Україну, щоб пограбувати села й хутори, забрати невільників. У степах же не було ні осад, ні міст, ні сіл. Земля вільна

була скрізь, але господарювати на ній було небезпечно. Тому хутори ховалися по балках, а двори обгороджували частоколом зі стрільницями. Коли виникала погреба, з них відстрілювалися від ворога. Ліси теж захищали, їх було раніше багато.

Михайло Хмельниченко Поставив двір міцний, господарював добре, жив заможно. Його син Богдан Зиновій виріс метким, розумним і дотепним. Був сильним і швидким, як вогонь. Час і місце робили людей хоробрими й завзятими, адже смерті в очі заглядали вони мало не щодня. В поле ніколи не виїжджали без рушниці, оскільки будь-коли вартовий міг попередити про напад татар. Серед такого

небезпечного життя й виростав Богданко. Але його батько прагнув бачити сина освіченим, тому віддав сина до єзуїтської колегії в Галичині. Однак Богдана тягло в безкраї степи. І не захотів він залишатися в спокійній стороні, шукати тут служби, а повернувся на Дніпро. Пішов на Січ Запорозьку, щоб стати досвідченим воїном і хоробрим ватажком, адже найбільше тоді шанували вояка, сторожа границь України. Ходив на турків і татар, воював у морі і в степу. Два роки перебув у турецькій неволі, доки після перемоги під Хотином 1621 року не виміняли його на турецьких невільників. А іншим разом Богдан і сам полонив знатного татарина…

Богдан Хмельницький виріс на вільних козацьких просторах, де козакові за честь було захищати свою землю від татарських набігів. Син чигиринського сотника, він мріяв стати гарним воїном, хоробрим козаком. У таких умовах формувався характер майбутнього гетьмана. Те, що батько віддав його у навчання, ще більше вплинуло на характер Богдана, на його бажання бути кращим, розумнішим і саме цим допомагати козакам боронити рідний край. Будучи писарем війська козацького, Богдан Хмельницький часто їздив до Варшави, бачив, як бажали козаки миру, як намагалися миритись з польською шляхтою – а сам набирався життєвого досвіду.

Згодом Богдан став сотником. Неспроможний більш миритися з образами від польського гетьмана, Хмельницький повернувся на Запорожжя і стає на чолі боротьби проти поляків, бо зрозумів, що політика уряду Речі Посполитої відносно України носила яскраво виражений колоніальний характер. Тому зовсім не випадково, що, ставши гетьманом козацького війська, Богдан Хмельницький очолив боротьбу українців проти польської шляхти.

Отже, ми можем зробити висновок, що, маючи досвід воєначальника, дипломата, вихований на традиціях козацтва, Богдан Хмельницький протягом усього життя відстоював інтереси козацтва і сприяв створенню козацької гетьманської держави.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості чи історичних творах