Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства

“Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни (1870-1871 рр.) та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом (як було вже зазначено),

Сюжетна лінія новели – опис поїздки групи руанців до Гавра, власне їхньої втечі від окупантів та дослідження їх поведінки і психології під час поїздки. Життя в Руані майже не змінилося. Одних хазяїв замінили інші. Головною умовою виживання й відносного спокою обивателів є спроможність чи неспроможність заплатити. “Обивателі платили…”, “були багаті”, хто не хотів платити – тікають, вирішивши, що краще заплатити один раз.

Специфіка знайомства з подорожніми полягає в тому, що автор спочатку характеризує їхнє соціальне положення, ділові та майнові якості, подає лише деякі портретні деталі (Луазо, Карре-Ламадон, граф Іобер де Бревіль – всі з дружинами). Єдиним винятком є Пампушка. Звертаючись до цього образу, автор спочатку змальовує детальний портрет, а потім – інші достоїнства героїні.

Для жінок у диліжансі вона – подразнювач надзвичайної сили (“безсоромна продажна тварюка”. Чоловіки зайняті “політичними”

та “діловими” розмовами. Три консерватори проти одного демократа Корнюде. Вони обговорюють справи, збитки й вигоду від війни, проте всіх чоловіків об’єднує мотив золота.

Як змінилося ставлення до пампушки в залежності від вмісту її кошика? Луазо – “мадам”, “люб’язна особа”. Монашки поспішно погодилися, поквапливо їли, не піднімаючи очей. Корнюде теж не відмовився. Здалась дружина Луазо. “Муки Тантала” де Бревілів а Карре-Ламадонів (непритомність пані Кар-ре-Ламадон – гра!!!). Граф, зберігаючи велич, приймає пропозицію Пампушки.

Як змінилося ставлення до Пампушки? Симпатії – Корнюде, графиня і дружина фабриканта. Холод (грінки перейшли до Пампушки та монашок. Нібито встановлюються нормальні стосунки. Тринадцять годин у дорозі! Очікувана зупинка тільки у Тоті.

Можливі елементи компаративістики на основі співставлення таких творів, як новела Гіде Мопассана “Пампушка”, роман Панаса Мирного “Повія” та повісті Олександра Купріна “Яма”. Всі письменники зображують трагізм долі повій, яких суспільство ставить “за межею”, хоча духовно вони (і Пампушка, і Христя, і Женя) є набагато ціліснішими й багатшими ніж будь-хто із так званих добропорядних громадян. Авторські симпатії у всіх вище означених творах на боці повій. (Чому?) Хоча кожен з митців добирає оригінальні сюжетні лінії, що по-різному розкривають взаємовідносини головних героїнь з оточуючим світом, який їх зневажає, принижує, використовує, грається, а потім викидає як непотрібну зламану іграшку.

Порівняння може виходити й на рівень художніх деталей та певних паралелей: і Пампушка, і героїня роману П. Мирного втрачають свої імена (Пампушка, Наташ-ка, хоча одна з них є Елізабет Руссе, а інша – Христя Притиківна), і Христя, і Женя захворіли на сифіліс, Пампушка поки що зберігає свою свіжість, але чи надовго? Та для авторів більш важливим полем дослідження є психологія душі героїнь, і це зближає такі різні й за жанром, і за характером оповіді реалістичні твори різних національних літератур.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства

Categories: Шкільні твори

Links