Нотаріат у питаннях і відповідях

Досить устояної є в цей час точка зору, по якій Росія переживає зараз період переходу від суспільно-політичної системи вичерпала, що себе командно-адміністративної, до громадської організації, побудованої відповідно до загальноприйнятого в цивілізованому світі єдиними “загальнолюдськими принципами”. Наріжними каменями для пропонованого до будівництва на одній сьомій (якщо залишилася) планети всієї будинку нового політичного пристрою повинні стати такі поняття як “права людини”, “правова держава”, “цивільне суспільство”. Реалізація на практиці політико-правових установок нового покоління російський реформаторів привела до практично повної зміни економічної основи життя російського суспільства. Сформована в результаті роздержавлення, приватизації, акціонування й т. п. процесів економіка настійно вимагає приведення у відповідність із її потребами норм права, розширення сфери застосування окремих його положень і створення сприятливого середовища для нормального функционарования нових для країни ринкових механізмів

Особливо підкреслю, що покоління нових хазяїв життя вкрай зацікавлене в юридичному обгрунтуванні й законодавчому забезпеченні їхніх завоювань. переділ, Що Відбувся, ніколи “загальнонародної власності” повинен бути освячений вагомою юридичною дією, що захищає нинішніх власників від можливих реституций, експроприаций, национализаций.

Підтвердження законності, правової правочинності зміни стану фізичних, юридичних осіб, спонукуваного й нерухомого майна, майнових і немайнових прав громадян і об’єднань громадян стосується компетенції органів нотаріату

Як і будь-яке інше явище надбудовного характеру (якщо говорити про форми організації й здійснення життєдіяльності людського суспільства) нотаріат є явище конкретно історичне, що прямо залежить від способу й цілей організації суспільно-політичної системи. А система, сучасником якої я є в нашій країні, не виникла на порожнім місці. Вона стала продуктом складного, суперечливого, неоднозначного й багато в чому загадкового розвитку особливого типу культурно-історичної спільності людей, що зложилася на території колишньої Російської імперії в десяті-двадцяті роки нинішнього сторіччя

Тому представляється скрутним освітити тему пропонованої курсової роботи (“Компетенція органів нотаріату в Російській Федерації”) без невеликого екскурсу в історію нотаріату радянського, висвітлення рішення питання про сфери діяльності нотаріальних палат і нотаріусів у минулі роки. Крім того, розкриття Теми дослідження було б невірним, на мій взгдяд, обмежувати сухим перерахуванням юридичних норм і правил, що втримуються в законах і законодавчих актах. Цікавої із всіх точок зору стала б спроба оцінити перспективи в часі діючих правових норм, що розкривають компетенцію нотаріату, їхньої здатності до довговічності й незмінності, відповідності постійно мінливим реаліям економічного й політичного життя Росії наприкінці двадцятого століття

При написанні даної роботи були використані документальні джерела (збірники узаконень, законів, постанов, наказів, циркулярів, інструктивних листів, роз’яснень із питань нотаріату й т. п.), написані в недавнім минулому навчальні посібники для вищих і середніх спеціальних закладів по темі дослідження, а також матеріали сучасної періодичної преси (хочеться відзначити тут особливо той факт, що в журналі “Російська юстиція” з 1996 р. був виділений спеціальний розділ у кожному номері, де міститься тепер інформація про проблеми правового, політичного, господарського забезпечення діяльності нотаріату в нашій країні).

Велику увагу залучила програма курсу “Нотаріат у Російській Федерації” */ , навчальне освоєння якого дозволило б, напевно, істотно поліпшити якість пропонованої Вашій увазі роботи

Висвітлення даної проблеми необхідно, мені здається, починати з оповідання про нотаріат радянському. Іти ще глибше в історію російського нотаріату “до 1917 р.” представляється недоцільним, тому що нотаріат сьогоднішньої російської держави діє в рамках заданого переходу від радянської системи державного нотаріату до латинської системи нотаріату частки

Відзначу, що перші законодавчі спроби нормувати процедуру посвідчення правильності й маєтки законної сили документів уживали буквально відразу після приходу до влади в країні нових політичних сил в 1917. Однак складні умови класової боротьби, що загострилася до межі, що тривала практично чотири роки громадянської війни не дозволяли говорити про сформовану й устояну систему органів нотаріату в Радянській Росії, а – тим більше – про однакове тлумачення меж компетенції нотаріату. Обстановка в державі повинна була остаточно нормалізуватися, щоб з’явилися вивірені й лаконічні документи влади по досліджуваному в курсовій роботі питанню

Компетенція радянського нотаріату зразка 1926 г.

У постанові Центрального Виконавчого Комітету й Ради Народних Комісарів СРСР від 14 травня 1926 р. “Про основні принципи організації державного нотаріату” про компетенцію органів нотаріату говорить пункт 8. Його зміст досить об’ємно й містить у собі практично всі можливі сфери застосування нотаріальних дій. Приведу цей пункт повністю (а в дужках помічу, що про приватний нотаріат у часи перемоги, що наближається, над приватником у Радянському Союзі не хотіли вести мову в законодавчих актах):

Законодавчими актами Російської Федерації можуть бути передбачені й інші нотаріальні дії, чинені посадовими особами консульських установ Російської Федерації.”

Сподіваюся, що велика цитата не стомила Вас і пропоную детальніше зупинитися на окремих положеннях наведених вище статей

Насамперед, як і за всіх часів і у всіх країнах, у компетенцію нотаріату включене посвідчення угод. Т. е. дій юридичних і фізичних осіб, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. З розширенням поля економічної діяльності громадян і їхніх організацій збільшився й діапазон угод, що підлягають нотаріальному посвідченню. До подібним до угод ставляться акти купівлі, продажу, обміну власності, переуступки, спадкування прав і майна й т. д.. Незважаючи на неосяжний характер сфери діяльності нотаріуса на поле посвідчення угод, законодавство не обмежує цим його компетенцію

У зв’язку з набранням чинності зовсім нового для Російської Федерації “Сімейного кодексу” досить важливим мені представляються повноваження нотаріуса видавати дружинам свідчення про право власності на частку в спільній майно

У сучасної юридичній (судової) практиці досить часті випадки відчуження майна в юридичних або фізичних осіб. Накладення й снчтие заборони на відчуження майна також входить у компетенцію нотаріуса

Напевно найбільший у загальному обсязі нотаріальної діяльності відсоток діставався завжди свідкуванню. Адже саме органам нотаріату доводиться, у силу своєї компетенції, свідчити вірність копій документів, виписок з них, дійсність підписів, а також і перекладів. Розвиток технічного прогресу, поява сучасної розмножувальної техніки, здавалося б, повинні були позбавити нотаріусів від праці свідкування. Але саме віза одягненого державою компетентної посадової особи гарантує зацікавленим особам відсутність настільки частих і дуже доступних до виробництва підробок

Схожої зі свідкуванням є процедура посвідчення в нотаріальній практиці. Дуже часто перед висновком угоди або перед її посвідченням нотаріусам доводиться засвідчувати сам факт знаходження фізичної особи в живих, або ж знаходження його в певнім місці. Нерідкі випадки, коли необхідної стає процедура посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеній на фотографії

У компетенцію нотаріусів включені практично всі дії юридичних і фізичних осіб на правовому полі, які можуть впливати на прийняття судових рішень по спірним справи, можуть мати юридичні наслідки для громадян і їхніх організацій. Навіть такий незначний (на перший погляд) факт, як констатація часу пред’явлення документів, ставиться законом до компетенції нотаріату

У коло діяльності нотаріальних контор включена й – на перший погляд – не властива їм “поштова” функція. Однак законодавець свідомо пішов на дублювання подібного пункту 15 “Положення про державний нотаріат у РСФСР”, тому що саме нотаріальне завірення факту передачі документів забезпечує часом захист законних прав і інтересів юридичних і фізичних осіб у них взаєминах

Нотаріат у питаннях і відповідях