У давні, прадавні часи жив на світі цар по імені Сулейман. Славився цей цар своєю мудрістю; знав він мови всіх звірів, птахів і комах, що населяють землю. Та було у нього чотири дружини. Ось одного разу занедужала сама кохана дружина Сулеймана. А у хворої людини серце, як відомо, повно всяких примх: чого тільки не зажадає! Зробилася дружина царя примхливої й вибагливої.
- Побудуй для мене окремий палац, - попросила вона.- Тільки щоб був він з одних пташиних костей.
Та цар, люблячи свою дружину й бажаючи її видужання, велів скликати всіх птахів, які тільки є на світі,
Усе птаха всієї землі послухалися наказу пануючи Сулеймана.
Прилетіла ластівка, прилетів орел, прилетів удод, прилетів папуга, прилетіла навіть райська пташка. Тільки сова не прилетіла.
Послав цар Сулейман за совою гінця. Не летить сова...
Послав другого. Не прилітає. Послав третього. Ні сови! Нарешті, коли відправив четвертого, з'явилася сова перед очі розгніваного царя.
- Тричі я за тобою посилав, чому ти не прилітала?- запитав Сулейман.- Що за важливі турботи тримали тебе будинку?
- Я думала думу, про цар мій, - смиренно поклонилася сова.
- Яку ж думу ти думала?
- Про те, кого більше на світі: живих або мертвих?
- Та додумалася?
- Додумалася! Усе живе вмирає у свою годину. Стало бути, виходить, мертвих більше на світі, чому живих.
- А у другий раз що тебе затримало?
- Хотілося мені розгадати: чого на світі більше - води або землі?
- Та розгадала?
- Розгадала, про великий цар. Де б не копнули ми землю, рано або пізно потече з неї вода. Стало бути, води більше!
- Вірно! Ну, а за третім наказом чому не прийшла?
- Думи мої були дуже глибокими... Міркувала про те, кого більше на світі: чоловіків або жінок?
- Дивись-но, - здивувався цар Сулейман.- Та кого ж, по-твоєму, більше?
- Над цим я міркувала дуже довго.. Вибач моє запізнення, цар!
- Вибачу, якщо скажеш: до чого нарешті додумалася?
- До жінок я прилічила чоловіків, що виконують дурні примхи дружин. Жінок тому вийшло більше, - відповіла сова.
Почув мудрий цар Сулейман така відповідь сови, і соромно йому стало, що збирався він виконати божевільну примху дружини, і відпустив він усіх птахів непошкодженими.