Дві жінки у селі пекли пиріг, і коли він був уже майже готовий, посперечалися, кому він дістанеться. Кожна з них прагла роздобути цілий пиріг і не прагла ділитися з подругою.
Перша сказала:
- Пиріг мій!
- Немає вуж, дорогенька! - розсердилася друга. - Я теж пекла, пиріг мені належить!
Та не встигнули вони зміркувати, що відбувається, як у пирога раптом виросли ніжки, він вистрибнув зі сковорідки й побіг по дорозі.
Біг пиріг, біг і налетів прямо на лисицю.
- Агов, пиріжок, куди біжиш, куди квапишся? - облизнулася лисиця.
- Утік я від двох дурних бабів! - відповідає пиріг. - А від тебе й поготів утечу! - і дав б'ю далі по доріжці.
Зустрів йому заєць, витріщив ока від подиву:
- Пиріжок, пиріжок, куди це ти біжиш?
Пиріжок відповідає:
- Утік я від двох безмозких бабів, від лисиці втік, і від тебе втечу, не наздоженеш!
Так пиріжок прибіг до річки. А на річці човен, у ній люди сидять. Та кричать люди пиріжку:
- Пиріжок, пиріжок, куди ж це ти біжиш?
- Утік я від двох бабів, від хитрої лисиці, від зайця швидконогого, від вас-те вуж точно втечу! - відповів пиріжок і далі побіг.
А назустріч йому товста свиня. Та теж запитує:
- Куди це ти біжиш, пиріжок?
- Ох, – відповідає захеканий пиріжок. - Утік я від двох бабів, від хитрої лисиці, від швидконогого зайця, від людей у човні, і від тебе, товста, утечу!
А свиня йому відповідає:
- Чого-Чого? Щось я, пиріжок, погано чути стала. Скажи-но мені це прямо на вухо!
Підбіг пиріжок, щоб сказати усе свині на вухо, і отут – хряпс, хряпс! - вона й слопала його за милу душу. А отут і казка закінчилася!