“Наскільки цікаві сучасному читачеві думки і почуття Достоєвського?” за романом “Білі ночі”

Ф. М. Достоєвський – один з найвідоміших у світі російських мислителів і письменників. Його видатні твори полюбилися не тільки читачам ХІХ століття, вони не менше улюблені та читані і в наш час. Його творчість подолала багато десятиліть і залишилася цікавою сучасному читачеві, а проблеми, яких торкався Ф. М. Достоєвський, актуальні і зараз, що викликає ще більший інтерес до цієї видатної особистості і її творам.

Ніхто не стане сперечатися, що найвідоміший твір Ф. М. Достоєвського – роман “Злочин і кара”. Однак найпоетичнішим по праву

вважається роман “Білі ночі”. У ньому докладно описані відносини людини, яка безнадійно закохалася в головну героїню Настуню, людину, яка, не розраховуючи на відповідні почуття, допомагає дівчині знайти своє щастя з іншою людиною – з тим, кого щиро любить Настуня.

Цей роман дозволяє зробити висновок про те, що почуття і думки Ф. М. Достоєвського, що знайшли своє втілення в його творах, у тому числі і в романі “Білі ночі”, неповторні й унікальні. Я впевнений, що оригінальність сюжетів, найрізноманітніші проблеми, вирішення яких письменник шукає в своїх творах, його відносини і думки до цих

проблем залишаться завжди цікавими читачам.

Безсумнівно, у кожного є своя власна думка про ти чи інші проблеми, але кожен з нас зможе знайти щось цікаве в творах Ф. М. Достоєвського саме для себе. Відомо, що своїм ідеалом великий російський філософ і письменник вважав Ісуса Христа. І нікому не дано його в цьому засуджувати, адже це його власне рішення і його вибір, причому письменник нікому не нав’язував своє світосприйняття, свої думки і почуття.

Ф. М. Достоєвський просто розповідає про людей, які жили в його світі. Тому всім, і молодим і старим, і віруючим і невіруючим, цікаво читати його романи і впізнавати в їх героях своїх сучасників. У найтемніших кутках Петербурга у нього завжди можна знайти бідного мрійника, який ховається від сонця і злиднів, який почуває себе у всьому винуватим, сконфуженого, з недолугої мовою, з безглуздими манерами, який доходить до самознищення. Автор створює узагальнений портрет такого мрійника: “зім’яте, забруднене кошеня, яке, пофиркуючи, з образою і одночасно ворожнечею дивиться на природу і навіть на подачку з панського обіду, принесену жалісливою ключницею”.

Великий знавець людської душі Ф. М. Достоєвський з великою майстерністю описує характери героїв своїх творів. Наприклад, у романі “Білі ночі” йому вдалося повністю розкрити образи головних героїв твору через їх монологи. Незважаючи на те, що автор не дав конкретних характеристик, ми отримали повні портрети персонажів, зібравши їх з частинок мозаїки, кожна з яких – відокремлена від усього зайвого, майстерно відшліфована деталь роману.

Для своїх творів Ф. М. Достоєвський вибирав чудові сюжети, які робили його книги незабутніми і неповторними. Усі події, які у них зображено, здаються максимально реальними і достовірними, а фінал цих творів ніколи неможливо передбачити.

Майстерність і психологізм Ф. М. Достоєвського, розмаїтість характерів і сюжетів, індивідуальність, непередбачуваність і достовірність – все це робить думки і почуття видатного російського письменника, відображені в його творах, цікавими сучасним читачам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Наскільки цікаві сучасному читачеві думки і почуття Достоєвського?” за романом “Білі ночі”