Наші добрі сусіди (твір-оповідання)

НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Наші добрі сусіди (твір-оповідання)

Щоб познайомитися з добрими і не зовсім добрими сусідами, нам варто уважніше придивлятися до природи, частіше бувати в лісі чи в полі.

Будинок моєї бабусі розташований біля молодого лісу, де ростуть клени, берези, дуби, кущі дикої малини. Під деревами й кущами біля доріжок за короткий час з’явилося багато мурашників. Серед невисоких куп вирізняється величезний мурашник, від якого в різні боки розбігаються покручені, витоптані мільйонами ніг маленьких комах доріжки.

Гуляючи

в лісі, я часто зупиняюся біля мурашника-гіганта, щоб подивитися, як живуть його крихітні жителі.

Теплого дня біля мурашника чути тихий шелест: це сотні тисяч комах метушаться на верхівці домівки, витягають погрітися на сонці білі яєчечка-личинки. Ще більше цих дивних створінь бігає доріжками. Вони тягнуть на собі листочки, мертвих жучків, коників, метеликів. А ось декілька комах обліпили велику личинкужука і повільно пересувають її по доріжці. Помітно, що їм важко переносити цей тягар, але на допомогу старанним упертюхам поспішають інші комашки. Як же вони домовляються між собою, як посилають один одному

сигнали тривоги чи прохання про допомогу? Учені висувають різні припущення, але достеменно пики що ніхто цього не знає.

Я сідаю навпочіпки біля мурашника і кладу на нього гілочку без кори. Зразуж до неї збігаються мурахи, повзають по ній. Через деякий час я струшую мурашок і пробую лизнути прутик. Розлютовані мурахи обстріляли мою гілочку своєю кислотою, а тому на губах і язику залишається смак, кисліший за смак лимона.

Я знаю, що мурахи – це санітари лісу. Вони розпушують грунт, прибирають рештки загиблих тварин і птахів, знищують личинки жуків та метеликів. Люди потінні бути вдячні цим маленьким працівникам за їхню роботу, а тому треба оберігати мурашники, не затоптувати доріжки цих маленьких створінь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Наші добрі сусіди (твір-оповідання)