Жили минулого одна дівиця красуня й жаба. Жили вони дуже бідно. Ось одного разу у дівчини син народився, а у жаби народилася дочка. Є їм нема чого було. Жаба говорить красуні:

- Поїдемо, сестра, черемшину збирати!

- Де ж черемшину знайдемо?

- На тій стороні, на острові, дуже багато черемшини. Та ось красуня й жаба поклали свого хлопців у човен і відправилися

Жила одна мамачан. Одного разу мамачан вийшла на вулицю погодувати собак. У цей час прийшла лисиця. Ходить навколо мамачан, прагне з нею поговорити. Баба говорить:

- Я змерзнула, прагну погрітися у вогню!

Лисиця говорить:

- Бідна мамачан, прагнеш, я покараулю твоїх собак?

Жили два брати; батьків у них не було, і обоє вони їх не пам'ятали. Усю роботу брати виконували самі. Часто брати ходили на полювання й приносили багато різних звірів. Але одного разу старший брат не повернувся з лісу. Довго чекав молодший і, прождавши дарма три дні, розв'язав іти шукати його. Довго ходив Мерге, молодший брат» по лісу, але нічого не попадалося

Жив хоробрий і відважний гольд Мерге. Ніколи він не ходив на полювання з ким небудь у компанії, а завжди один. Бив безліч різного звіра й ніколи не знав невдачі. Усі сусіди боялися Мерге й поважали його.

Приходить одного разу хоробрий Мерге до своєї юрти й зауважує, що там хто те лежить

Жила була дівчинка. Кликали її Айога. Усі її любили й говорили, що гарніше її нікого немає у жодному стійбищі. Запишалася Айога. Стала часто любуватися собою. Дивиться на себе – не надивиться. Те у мідний таз начищений виглядає, то своїм відбиттям у воді любується.

Колись Айоге справою займатися.

Серед усіх нанайцев Бельди самі хоробрі були. Про Бельди говорили, що людей драчливее їх немає. Для Бельди побитися – перша справа була. Скільки раз на сусідів війною ходили! Так з бійки й не вилазили… Лихо, якщо де-небудь одного Бельди вб'ють! Кревна помста! Не можна не відплатити за вбивство.

Жив один хлопчик. Вийшов він одного разу на вулицю, зісковзнув по льоду до берега й почав відіграти.

Відіграв відіграв хлопчик і впав на спину. Упавши, говорить:

- Лід, що за сила у тебе, що ти мене на спину повалив?

Лід відповідає:

- Стало бути, я сильний, якщо тебе на спину повалив. Хлопчик говорить:

- Хоч ти дуже

Це не дуже давно було. Є ще старі, які пам'ятають це. Правда, мало таких старих уже залишилося.

Були у роді у Бельди близнюки: Удога й Чубак. Відомо, що коли близнюки народяться, це дуже добре. Ось живуть собі Удога й Чубак. Діти як діти, ростом невеликі, а розумом старих обігнали. П'ять зим тільки й пройшло всього, а Удога й Чубак уже на полювання пішли. Та всі їм вдавалося.

Це було дуже давно. З тих пір так багато часу пройшло, що де ріки текли – там високі гори коштують, де камені лежали – там тепер лісу виросли.

У селище Бак тор став приходити щоночі тигр. За кілька ночей пропало багато собак. Як тільки настала ніч, собаки починали голосно вити. Люди

Жив самотньо чоловік по імені Найсо. Одного разу він став забивати коли для рибальської сітки. Забиває коли у себе на березі, а у цей час хто те кричить: Ятачипоа, ятачипоа! Тоді Найсо бачить жаба вивела своїх жабенят. Найсо зняв свою сітку. Потім став забивати коли вище по ріці. Знову стали