На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”)

П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і тільки 10 років через – “Бесприданница”. В “Грозі” автор показав нам життя в купецькій сім’ї, яке було положение в ній російської жінки. Чи колитанеш “Грозу”, мимоволі чекаєш появления

головної героїні. Перше знайомство з Катериной якось відразу говорить нам, що автор на стороні цієї милої, але гірдой жінки.

Треба було мати сильний характер, щоб не відповідати старій і жорстокої свекрухи на оскорбления. Катерина не звикла до приниження, образі людського достоинства. Чому?

Так тому, що вона була вихована по-іншому. Автор із глибокою любов’ю й повагою до Катерине розповідає нам, у якій обстановці, під впливом чого зложився сильний жіночий характер. Жила вона в будинку в матері, як пташка на волі.

І от ця вільна натура, що не знає меж у вільному польоті, попадає в залізну клітку,

у будинок Кабановой. Як птах, що тужить по волі, ніколи не зможе упокоритися зі своєю неволею й буде боротися за свою волю до кінця, навіть якщо загине, так і Катерина відразу зрозуміла, що в будинку Кабановой довго жити не зможе. Уводячи в п’єсу нескільки разів образ птаха, автор показивает, що він любить свою героїню, тугует разом з нею в неволі.

Чи виправдує Островський Катерину в тім, що вона пішла на побачення до Борісу, або засуджує? Мені важко судити про це. Але, прочитавши статтю “Промінь світла в темному царстві”, я зрозумів, що оправдивает, та й не виправдати-те її не можна.

Адже Катерина вийшла заміж за Тихона, совершенно не люблячи його. А почуття в ній проснулось, коли вона зустріла Бориса И тут, звичайно, автор удержати її не смог, тим самим показавши, що надійти так могла тільки така жінка, що “повинна бути виконана героїчного самоутверждения, що повинна на все зважитися й до всього бути готова”. Але як можна насмілитися на це в будинку Кабанихи, де все тріпотить під властним окриком купчихи?

І Островський, говоря про вчинок Катерини, підкреслює, що природних прагнень чоловеческой природи все-таки знищити не можна. І цей факт говорить про те, що автор на стороні Катерини. Чому ж відбувся конфлікт Катірини з Кабановой? На це питання, считану, відповісти легко. Та й Островський нам це підказує Катерина не может прийняти поглядів і похилостей того середовища, у яку потрапила.

Тому на речення Варвари брехати, притворяться Катерина відповідає: ” Обманювати-Те я не вмію, сховати-те нічого не можу”. Автор з гордістю підкреслює, що ні на які компроміси Катерина не співайдет. Це ж почуття викликає вона й у нас, читачів.

Стає зрозуміло, що якщо Катерина захоче чого-небудь досягти, то доб’ється свого будь-що-будь: отут-те й виявиться сила її характеру. Хіба могла вона залишитися в будинку Кабановой? Звичайно, немає.

Тому, уважаю, Островський оправдивает і останній учинок Катерини, зглашаясь із її смертю. Автор ще раз підкреслює, що зважитися на смерть може тільки сильна людина. Своєю смертю Катерина, а разом з нею й автор, кинула виклик всієї самодурний силе. Вона не буде більше жертвою бездушної свекрухи, не буде більше нудитися взаперті.

Вона вільна! Звичайно, гірко й смутно таке звільнення, але другого виходу в цієї жінки не було. Хорошо ще, що знайшла вона сили на цей страшний учинок. От чому Добролюбов назвав Катерину “променем світла в темному царстві”. Інший критик, Д. І. Писарєв у статті “Мотиви російської драми ” не соглашается з Добролюбовим, уважаючи вчинок Катерини безглуздим, а порівняння її із променем у тьмі – надуманим.

Він не бачить, що вчинок Катерини якось ізменил або підірвав “підвалини темного царства”, уважає, що після самогубства Катерини все вернеться на круги свої, піде своєю чергою. Як би там не було, як би критики не розцінювали вчинок Катерини, вона, бісспірно, викликає співчуття в читачів і глядачів. А сам Островський не написав би п’єси, якби не співчував і не зпереживав своїй героїні


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”)