Н. И. Новиков: видавець читання для серця й розуму

Н. И. Новиков уважав однієї з найважливіших завдань визначити мета виховання: “Діти наші повинні утворені бути щасливими людьми й корисними громадянами”. Його ради стосуються й побутової й соціальної сторін життя. “При сем досвід і людська натура нагадують нам, що здоров’я й міцне додавання тіла досить споспешествуют нашому задоволенню й що в молодості лежить підстава як здоров’я й фортеці, так слабості й хвороб тіла” .

Новиков говорить про багатьох перешкодах, що заважають по-справжньому виховувати дітей. Серед них –

недооцінка ролі дитячої книги, науково-пізнавальної й художньої: “Граматики й лексикони майже одні зізнаються всіма за необхідні без протиріччя”. Роблячи сумний, але неминучий висновок про те, що одним з головних “незручностей у вихованні” є відсутність у Росії книг для дітей, він приймається за видання підручників, книг для читання й відкриває перший російський журнал для дітей. Журнал “Дитяче читання для серця й розуму” виходив з 1785 по 1789 рік як безкоштовний додаток до газети “Московські відомості”. Це було зовні скромно оформлене видання, без ілюстрацій, обсягом в 16 сторінок невеликого
формату (7а друкованого аркуша). Зразком прогресивної думки XVIII століття є передмова до першого номера. Воно містить педагогічні ідеї Новикова й, мабуть, написано їм самим. Чудово й те, що звернено передмову не до батьків, а до юних читачів. “Усякому, хто любить свою батьківщину, досить сумно бачити багатьох з вас, які краще знають по-французькому, ніж по-російському, і які, замість того щоб, як говориться, з матірним молоком всмоктувати в себе любов до батьківщини, всмоктують, харчують, возрощают і зміцнюють у собі різні упередження проти всього, що тільки вітчизняним називається”3.

Головне завдання журналу визначалися прагненням виховати патріотів і добрих громадян своєї батьківщини. Перед молодим поколінням розгорталася й програма читання, здатна дати їжу для серця й розуму дітей з різними характерами й інтересами. Один з найбільш важливих розділів журналу присвячений науково-пізнавальним проблемам. У журналі друкувалися статті з багатьох областей науки: “Про систему миру”, “Про сонце”, “Про воду”, “Про користь гір”, “Розмова про вогонь”, “Про орла”. Науковий матеріал викладався жваво й цікаво: у формі записок мандрівника, бесід наставника з дітьми, переписки батька із сином. Ставилися питання про недоліки й пороки дворянства, викривалися гордовитість, честолюбство, паразитизм пануючого стану й виховувалися любов до праці, повага до селян. Одним із кращих добутків на цю тему В. Г, Бєлінський уважав “Переписку батька із сином про сільське життя”. Бєлінський дав і високу загальну оцінку всього журналу, протиставляючи його достоїнства недолікам пізніх дитячих журналів: “Бедние діти! Ми були счастливее вас: ми мали “Дитяче читання” Новикова!”1.

Н. И. Новиков залучив до роботи в журналі молодих письменників, студентів Московського університету й викладачів московського Шляхетного пансіону при університеті. Багато чого зроблено було Миколою Михайловичем Карамзиним (1766-1826), що допомагав редагувати журнал і активно друкував у ньому свої й перекладні добутки. З оригінальних добутків молодого Карамзина, виданих в “Дитячому читанні”, найбільш відомі “Анакреонтические вірші”, автобіографічне оповідання “Прогулянка” і сентиментальна повість “Євгеній і Юліа”.

Журнал Н. И. Новикова, издававшийся в плин п’яти років, із честю виправдав свою назву – виховав не одне покоління дітей. С. Т. Аксаков, автор повести “Дитячі роки Онук^-онука-багрян-онука”, уважав, що саме наукові статті журналу “Дитяче читання” розбудили в ньому інтерес до природничих наук, а знаменитий хірург Н. И. Пирогов згадував, що захоплювався “Дитячим читанням” більше, ніж “Робинзоном Крузо”, “Дон-Кихотом” і чарівними казками

Журнал “Дитяче читання” проіснував до кінця видавничої діяльності Н. И. Новикова. Він перевидавався й після ув’язнення Новикова в Шлиссельбургскую міцність


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Н. И. Новиков: видавець читання для серця й розуму