“Мої враження від твору “Остання надія” Євгена Гуцала

Для кожної людини, особливо для матері, немає нічого страшнішого, ніж втратити свою рідну дитину. На жаль, таке іноді трапляється, про один з таких випадків розповів усім читачам у своєму оповіданні Євген Гуцало. Це невелике оповідання навряд чи може викликати щось, крім суму, печалі і болю.

У відповідності до змісту оповідання, літня жінка з’явилася у військкомат і пред’явила офіцеру, який там знаходився, повістку для свого сина. Офіцер хотів бачити сина жінки, Василя, але вона, старенька, відповіла йому, що сина свого вона вже давно поховала – після його загибелі в Афганістані. Офіцеру стало незручно, він на кілька хвилин пішов, а потім повернувся, щоб повідомити, що літня жінка може йти – повістка в її будинок потрапила помилково, а військкомат в курсі, що її сина вбили в Афганістані. Але старенька ще деякий час не йшла, вона ледь стояла на ногах і запитала, чи дійсно її сина вбили на війні. На що офіцер вже з невдоволенням відповів, що це було дійсно так. Літня жінка ж сказала, що ця повістка була її останньою надією на те, що син її все ж живий. З нею трапилося таке хвилинне божевілля.

Дуже сумна історія, яка змушує задуматися відразу про кілька проблем. По-перше, про те, наскільки складно батькам переживати смерть своїх дітей. Вони втрачають розум, сподіваються на диво і просто відмовляються вірити в таке своє горе. Ситуація ця викликає

біль і жаль. Піднята в оповіданні також і проблема війни. Хіба можуть імперські амбіції правителів держав віднімати у матерів їх синів? Державі насправді байдужа смерть її воїнів, на відміну від матерій цих воїнів, які люблять своїх синів сильніше життя і дуже сильно них потребують.

Сильне враження справило на мене і ставлення офіцера до бідної матері. Військкомат допустив помилку, виславши повістку людині, яка загинула на війні. Коли прийшла його вбита горем мати, офіцер повів себе відверто безсердечно. Він по-справжньому не вибачився за цю грубу помилку, він не пошкодував бідну і убиту горем жінку і не сказав їй нічого такого, що могло б хоча б мінімально її заспокоїти і втішити. Він повів себе дуже грубо, я думаю, що це зовсім неправильно.

В цілому мені сподобалося оповідання Євгена Гуцала “Остання надія”. Автор піднімає перед читачами досить корисні для обдумування питання, змушує кожної людини замислитися про життєві складнощі. Крім того, це оповідання викликає сильні емоції, змушує цінувати власне життя, любити своїх близьких і ставитися до всіх оточуючих людей з розумінням, толерантністю і жалістю, якщо це їм необхідно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Мої враження від твору “Остання надія” Євгена Гуцала

Categories: Твори на задані теми

Links