Мої улюблені вірші Аполлінера

Гійом Аполлінер і його поетична творчість ввібрала в себе все розмаїття неоднозначної реальності ХХ століття. На мене як на читача сильне враження справило відображення всіх бід війни в поетичній збірці “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, яка була випущена в кінці Першої світової війни – в 1918 році.

Ця збірка включає в себе дві частини. Перша частина включає поетичні твори, які були написані напередодні війни – в 1913-1914 роках, друга ж включає вірші, написані вже на фронті. Читати вірші цієї збірки цікаво і з точки зору стилістики –

при їх написанні Аполлінер експериментував. Проявляється це в тому, що текст кожного вірша повинен створювати в уяві читача певну картину. Такою картиною, наприклад, може бути якесь природне явище. Жанр такого вірша відобразився в назві збірника, такі вірші називаються каліграмами. Що ж до смислового змісту віршів, то в них Аполлінер займається не тільки засудженням війни, а й розмірковує про проблеми духовності людини та історичний розвиток людини та суспільства. При цьому автор багато експериментує, що дозволяє розподіляти його вірші на категорії поетичних розмов або поетичних репортажів. У цій поетичній
збірці помітна спроба автора поєднати всі події того часу у своєрідному життєвому потоці. Відчути цей потік і відповідний ньому дух часу в прозовому викладі було б непросто, тому поетичний виклад всіх подій в даному випадку оживляє творчість і використовується дуже актуально. У центрі філософії Аполлінера знаходиться людина. Саме вона розглядається автором в якості господаря світу, в той же час людина знаходиться в постійній боротьбі зі стихією, суспільством і самою собою. Варто сказати, щоб збірник цей присвячений пам’яті про літератора Рене Деліза, який був другом Аполлінера, але загинув під час війни на фронті.

Якщо ж говорити про конкретні вірші збірника, то найбільше мені сподобався вірш “Зарізана голубка й водограй”. Для нього характерні всі стилістичні особливості, про які вже говорилося, а також особлива форма поетичного звернення не тільки до живих, а й до загиблих на війні людей. Звернення це стосується війни, але викладено не в формі громадського призову, а скоріше як особисте звернення. Аполлінер виражає жаль по загиблих на війні, описує всю її глибоку трагедію, але також показує і живу надію на краще в майбутньому.

Поезія Аполлінера глибока і чуттєва. Читаючи каліграми, спочатку я відчув дух війни, а потім і жаль за загиблими на ній.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Мої улюблені вірші Аполлінера