Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Мої роздуми над повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Мої роздуми над повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”

“Увесь світ була як казка, повний чудес, таємничий, цікавий і страшний”. Мені здається, що й вся повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” – начебто дивна казка, сповнена чарівного миру природи, дихає їм, кличе до себе. Серед цих чудес живуть люди, теперішні, реальні, затверджуючи те добро, те зло, те любов, то ненависть. Коли читаєш цю повість, здається, що й сам виявляєшся серед чарівного царства природи, де живуть поруч із людиною й міфічні істоти, добрі й злі

Але й самі люди – це частина дивного миру, тому й мають такі сильні,

навіть фантастичні почуття, які представляють зміст їхнього буття. Такі почуття в Марички й Івана, гуцульських Джульетти й Ромео. Я думаю, що небагато найдеться людей, які б так любили один одного. Навіть Природа дбайливо охороняє полум’я любові, що розгорілося в серцях дітей з ворогуючих сімей: “Так було тепло, самотньо й смутно у віковічній тиші, що беріг ліс, що діти чули власний подих”. Ця любов – начебто зірка, що висвітлює тернистий шлях життя. Чому ж почуття Марички й Івана таке сильне, чому навіть смерть не стає ним перешкодою? Я вважаю тому, що належать вони до царства “смерекових чорних
лісів з їхнім синім подихом”, до царства гір, “що голубіють на небі”, до царства “лісових трав”. Іван і Маричка – діти природи, і почуття їх “матінки” – є і їхніми почуттями. Мені здається, що й мелодія, що грав Іван на флояре, іде із самої “душі” природи, зливається із шелестом трав, з подихом вітрів, із дзюркотом струмків, зливається й з пісень Марички. Її пісні, здається, “гойдалися з нею ще в колисці, плескалися в купелі, народилися в її груди, як ялиці ростуть по горах”. Тому, я думаю, не могли не полюбити один одного новоявлені Ромео й Джульетта, тому що любов із самого дитинства жила в їхніх серцях. Важкою втратою для Івана Палийчука була смерть Марички: “Маричку несла ріка, а люди дивилися, чули крики й благання й не могли врятувати”. На мою думку, зі смертю улюбленої втратив Іван частина своєї душі

Не стало чутно ні пісень, ні гри на флояре. Смуток і сум охопили чутливого “Ромео” і прогнали його від людей. Усі думали, що загинув Іван, і навіть склали пісню про їхню фантастичну любов і смерть. Повернувшись, він жениться на Палагне, але вона не може замінити Маричку, тому що теперішня любов не вмирає ніколи. Іноді був перед ним її милий серцю образ, він чує її голос, її пісні: “Згадай мене, мій миленький, два рази на день, а я тебе згадаю сім разів на годину…”. Марить нею Іван і наяву. Бачить він Маричку, одночасно розуміючи, що це нявка. Іде він за нею, втрачаючи відчуття реальності, тому що бачить перед собою тільки улюблену. І навіть захищає неї від чугайстра, ідучи з ним у танець. А коли чугайстр хотів припинити танець, заграв мелодію, у якій злилися й любов Івана до Маричке, і шелест трав, і подих гір. Гине Іван, ідучи на голос любимой-нявки, гине, упавши в безодню. Але, на мою думку, не гине його любов, тому що вона сильніше смерті. Читаючи повість “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського, розумієш, що ідеал любові, коштує вище життя. Він пронизує все існування людини. Цей ідеал, я думаю, ніколи не загине, не вмре, тому що живуть люди, готові піти на все заради щастя бути разом з коханою людиною. Їхньої душі черпають сили в таїнстві життя, таїнстві природи, таїнстві людської душі – тому й з’являється на світло така чарівна любов, таке невимовне полум’я сердець. І це полум’я буде горіти доти, поки існують люди

А любов буде існувати вічно!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Характеристика образу Івана Палійчука за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський подарував світові українського Ромео! Головний герой твору “Тіні забутих предків” Іван Палійчук – образ справжнього романтика, для котрого кохання є найціннішим почуттям. Іван – звичайний гуцульський парубок, дев’ятнадцята дитина в родині. Чарівна природа Гуцульщини пробудила в хлопцеві відчуття прекрасного, спостережливість та особливу вдумливість. Його очі таїли в собі...
  2. “Карпатські Ромео і Джульєтта – вічна тайна кохання” за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Таке дивовижне і незвичайне почуття, як кохання, в усі часи хвилювало людей, ставало рушійною силою, яка штовхала їх на великі подвиги. Ця тема цікавила більшість поетів і письменників у всі часи та епохи. Тому зовсім не дивно, що не обійшов цю тему і видатний український письменник М. Коцюбинський, неповторний майстер...
  3. Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” – один із найбільш зворушливих творів про кохання. Героїв цієї повісті Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте й вірне почуття. Любов Івана та Марічки, дітей двох ворогуючих сімей, народилася несподівано, всупереч тій ненависті,...
  4. “Мої роздуми над повістю “Тіні забутих предків” Багато повістей та літературних творів українських авторів, таких, як Михайло Коцюбинський, викликають великий інтерес з боку читачів і змушують їх замислюватися про життя і настільки важливі і численні його проблеми. Повість “Тіні забутих предків” викликала у мене особисто велику кількість роздумів і счинила серйозний вплив на моє сприйняття навколишнього світу....
  5. “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – роздуми про добро і зло, любов і ненависть Є край, у якому царюють сині гори, запаморочливо пахнуть смереки й гірські трави, збігають у долини дзвінкі чисті потоки. У тім краю розкотисто рокочуть громи, розсипається по вершинах гір сонце, ридають дивного лосі трембіти. У тім краю живуть нявки і щезники, лісовики і чугайстри, русалки і перелесники. І серед того...
  6. У світі гуцульщини, або Як написати твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Чи знаєте ви, “що на світі панує нечиста сила, що арідник править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і сарн; що там блукає веселий чугайстр, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири”? Не знаєте? Та...
  7. Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульетта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм...
  8. Що спільного й відмінного між п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” та повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”? Повість “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський написав 1911 року під глибоким враженням від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання. Цей твір ніби перегукується з трагедією Шекспіра. В них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в...
  9. Єдність природи і людини (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії,...
  10. Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати...
  11. Образи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх. Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою,...
  12. Твердження любові в повісті Г. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Філософська думка трактує Людини як носія історичної інформації всіх часів. Письменник у своїй повісті міркує: що наше життя? як блиск на небі, як черешневі кольори? Дисгармонія У людському суспільстві, розірваність із мікрокосмосом душі завжди турбувала М. Коцюбинського. Сонцепоклонник не прославляє свій час, а знаходить у ньому пороки, які коштують на...
  13. Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів (новелі “Сон”) М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”....
  14. Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ...
  15. Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити...
  16. “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Хто з нас у дитинстві не уявляв собі відьом, чаклунів, домових? Хто не мріяв вночі сходити до цвинтарю, щоб перемогти в собі страх? У світ таких казкових істот потрапляємо ми, коли відкриваємо твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У цьому творі, як в “Лісовій пісні” Лесі Українки, вражають описи і...
  17. Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті...
  18. Характеристика образів повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з сюжетом трагедії Шекспіра “Ромео і Джульетта”. Діти ворогуючих родів покохали одне одного. Як і шекспірівські персонажі обоє вони гинуть, але смерть Марічки відбувається випадково. А Іван не може пережити смерті свого кохання, тому й помирає ще за життя. Кохання породжує в його душі...
  19. Проблемптика понісші “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична Природа, який цікавий...
  20. Фольклорні джерела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Людську любов і радість, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього...
Мої роздуми над повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”
«
»