“Мої думки и почуття під час читання роману “Анна Кареніна”

Кожен твір, будь то роман або навіть якийсь коротший твір, породжує в читача певне враження. Цілком зрозуміло, що таке враження зазвичай будується на думках і почуттях. Роман “Анна Кареніна” авторства Льва Толстого, безумовно, справляє сильне враження, викликає думки і почуття. Це так, тому що в ньому глибокий сенс і цікавий сюжет, який викликає у читача безліч емоцій. Крім того, тут підняті деякі філософські проблеми, показаний такий конфлікт і така проблема, яка не може бути вирішена, здається, взагалі ніяк.

Проблемою Анни Кареніної

була неможливість знайти баланс і рівновагу між боргом і своїми любовними почуттями, які існували в її житті. Вона була заміжньою жінкою, мала борг перед своїм чоловіком, перед дитиною, перед суспільством в цілому. Але в той же час її абсолютно світлі і ніжні почуття, які ніяк не можна назвати злочинними, йшли врозріз з усім, що існувало довкола в ті часи. Вона не могла залишитися в своїй нинішній родині, адже таким чином вона зраджувала найсвітліші почуття, які існували в її душі. З іншого боку, вона не могла залишити свого чоловіка і дитину, адже це накладало на неї страшне клеймо зрадниці, її зненавиділо б суспільство
і колишня сім’я. І навряд чи вона змогла б жити з цим. Саме з цієї причини вона зробила те, що зробила – не знайшла іншого виходу, крім як кинутися під поїзд.

Під час прочитання цього роману самою головною думкою, яка відвідала мою свідомість, була думка про те, що в житті дійсно бувають безвихідні ситуації. Яким би позитивним не хотіли б представити наше суспільство деякі сучасні діячі, в житті трапляються складні ситуації. І я подумав про те, як же виходити з них. Я поставив себе на місце Анни Кареніної, але, на мій превеликий жаль, не знайшов виходу. Вона просто не могла вчинити ні так, ні інакше, безвихідна ситуація такого роду напевно довела б до суїциду кого завгодно, а не тільки цю нещасну жінку. Втім, це всього лише роман, а його автору вдалося якісно донести до читача всю глибину своєї думки.

Мені дуже сподобався роман авторства Льва Толстого під назвою “Анна Кареніна”. Поряд з виникненням безлічі різних думок, в мені також виникла і жалість. Як до самої Анни Кареніної, так і до інших людей, які опиняються в подібних ситуаціях. І я вважаю, що таких людей існує зовсім не мало. І всіх таких людей мені стає надзвичайно шкода.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“Мої думки и почуття під час читання роману “Анна Кареніна”