Мова як суспільне явище. Основні функції мови. Зміст і структура курсу УМ в школі

Мова виникла для задоволення суспільних потреб і формувалася в суспільстві. Вона невідривно повязана із суспільством, є однією з основних ознак суспільства. Поза суспільством Мова стає мертвою, а жодне суспільство без мови існувати не може. ФУНКЦІЇ МОВИ (від лат. functio – виконання, здійснення) – призначення, роль, завдання, що їх виконує мова в сусп. вжитку. Основна, визначальна Ф. м. – комунікативна. Мова виникла з потреб комунікації, і вся її організація підпорядкована цим потребам. Комунікат. функція є важливим чинником розвитку мови.

Спілкування – це не тільки діалог реальних осіб – певний текст може бути адресований і уявному співбесідникові, й самому собі (мовлення внутрішнє), і більшому чи меншому загалу, всьому народові. Мова бере найактивнішу участь у процесі формування (початкового, ще нечіткого окреслення) та формулювання (чіткого вираження) думки. Мова, таким чином, виконує функцію оформлення думки – мислеоформлювальну функцію. Ця функція якнайтісніше пов’язана з комунікативною, обидві вони становлять єдність. Надзвичайно важливою для розвитку людства є пізнавальна Ф. м. Мова служить дуже важливим інструментом пізнання.
Не назване – не пізнане. Ф. м. виявляють себе в специфіці, особливостях окр. компонентів акту спілкування. Таких компонентів три: мовець (адресант), слухач (адресат) та інформ. потік (канал зв’язку), що йде від першого до другого. Відповідно виділяють і три Ф. м., що, таким чином, підпорядковуються комунікат. функції, але не ототожнюються з нею. Це експресивна, імпресивна та інформаційна Ф. м. У літературознавстві та стилістиці існує термін “образ автора”. Мається на увазі вираження, відображення особистості у тексті, що створений цією особистістю. Адже психіч. процес формування думки відбувається в мозку суб’єкта, і відбиток суб’єкта, прикмети суб’єктивності притаманні вже сформульованій, висловленій думці. І це – властивість не тільки худож. твору, а будь-якого тексту, будьякого висловлювання, писемного чи усного. Йдеться, власне, не про мету, а про умову використання мови – умову, що проявляється навіть незалежно від волі мовця. Це і є експресивна (від франц. expressif – виразний) Ф. м. Наявна вона завжди: говорячи про будь що, людина мимохіть говорить і про себе. Імпресивна ж функція (від франц. impressif – такий, що справляє враження) полягає у дії мовлення на адресата незалежно від того, як адресат її сприймає.

Інформаційна Ф. м. (ін. назви – репрезентативна, референтна, денотативна, номінативна, когнітивна) полягає у передаванні в процесі спілкування одне одному певної інформації про позамовну дійсність, у відображенні об’єктивної реальності. В цьому осн. сенс спілкування. Однак спілкування (комунікативна Ф. м.) не зводиться лише до передавання інформації. Це добре видно у зіставленні інформаційної Ф. м. з емоційною (інакше – емотивною чи виразовою). Якщо для точної передачі інформації потрібна регулярність, однотипність мовних засобів, то для емоц. мовлення, навпаки, нерегулярність, різнотипність, розмаїтість їх. В інформаційній Ф. м. йдеться про те, що передається від мовця до слухача, а в емоційній – як воно передається. І те, й друге входять у комунікацію, в акт спілкування. Емоційну Ф. м. не слід плутати з експресивною. Вираження мовця (“образу автора”) і вираження почуттів та оцінок, тенденція до урізноманітненого мовлення – це різні речі, хоч і пов’язані між собою. До них примикає й той аспект використання мови, який називається естетичною (інакше – поетичною) Ф. м. Йдеться про красу мови, про задоволення естет. смаків сусп-ва. Зміст і структура курсу української мови у ЗОШ.

Включає:

– загальні питання

– методика вивчення основних розділів шкільного курсу

– факультативні заняття

– позакласна робота

– вивчення української мови у 10-11 класі

– методична робота словесника.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Мова як суспільне явище. Основні функції мови. Зміст і структура курсу УМ в школі