“Моральність – є правда”

Творчість письменника, кінорежисера й актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки извечний проблеми про сенс життя, про непре духовні цінності, щоходять, человека – його моральних ідеалах, честі, боргу, совісті. У його добутках одале із провідних місць займають долі людей незвичайних, зі складними характерами – “чудиков”, як він їх називає, що прагнуть осягти руху собственної душі, сенс життя. Такий головний герой оповідання “Чудик”. Автор наполегливо підкреслює його чудаковатость, що відрізняє героя від інших, “правильних” людей.

Цей приїм допомагає виявити кращі його чоловеческие якості: правдолюбство, совістливость, доброту Оповідання побудоване у формі викладу подій, злучившишихся під час відпускної поїздки Чудикі до брата на Урал. Герой збирається в дорогу, купує подарунки племянникам, і отут відбувається епізод, у якому розкриваються прекрасні властивості його душі: чесність, скромність, застенчивость. Чудик глянув, “а в прилавка, де черга, лежить у ногах у людей пятидесятирублевая “папірець””. Створюється проблемна для героя ситуація: тайкома привласнити “папірець” або оголосити всім про знахідку й віддати її власникові, адже вона, “отака зелена дурочка лежить рєбе, ніхто її не бачить”. Уживаючи стосовно неодушевленного предмета слово “дурочка”, Шукшин передає нюанси

щиросердечного складаючисьния героя: радість від знахідки й від сознания того, що ніхто, крім нього, не бачить “папірець”.

При цьому головне питання – як надійде Чудик – залишається поки відкритим. Чудик повідомляє всім про свою знахідку. Хазяїна загубленої пятидесятирублевки не виявилося, і неї вирішили покласти на видне місце на прилавку. Герой виходить із магазина в приятнейшем настрої.

Він задоволений збій, тим, як це в нього легко, весело получилося. Але отут виявляється, що знайдені гроші належали… йому самому: “Моя був папірець-те! – грімдо сказав Чудик. – Так чому ж я такий є-те?

” – уголос гірко міркував Чудикий. Совісність, незручність гериючи не дозволяють йому простягнути руку за проклятим папірцем, хоча він розуміє, що буде довго стратити себе за неуважнийность, що вдома йому має бути объяснение із дружиною. Показово, що автор і в собственном оповіданні, і в мовленні Чудика називает пятидесятирублевку не інакше як “папірець”, тим самим підкреслюючи зневажливе до неї відношення У цьому на перший погляд незначительном епізоді проявляється погляд Шукшина на одну з найважливіших проблем духовного життя людини – міщанське накопичення. Однак свого героя автор аж ніяк не ідеалізує.

Идеализация суперечить самій суті творчества Шукшина, для якого вищою мірою художності було стремление говорити про всім просто й пручимо. Чудик – людина неуважний (потеря грошей), може здатися невоспитанним (настирливе приставання з розмовами до незнайомих людей), достиг не самих більших висот грамотности й т. д. Але всі перераховані нестатки героя представляються незначительними в порівнянні з його “світлою душею” (один зі своїх расрозповідей В. М. Шукшин так і назвав “Світлі душі”). А те, що спонукують його робити дивні вчинки мотиви позитивні, некорисливі, дегавкає пробачної навіть чудаковатость, мниму або справжню. Характерним для творчості писателя є розкриття кращих моральних якостей персонажів у моменти тяжелих випробувань, що випадають на їхню частку. Автор ставить свого героя, чолостоліття доброго й совісного, в условия, що вимагають всіх щиросердечних запасов добра й стійкості, щоб не сломаться, не зневіритися, бачачи, що ультрасучасна нахраписта дрянь нібито і є особу нашого часу, а совість і порядність нібито безнадійно застаріли Незважаючи на свою “простоту”, Чудик міркує над проблемами, хвилюющими людство за всіх часів: у чому сенс життя?

Що є добро й зло? хто в цьому житті “прав, хто розумніше? ” І всіма вчинками доводить, що прав він, а не ті, хто вважає його диваком, “чудиком”.

Твору Василя Шукшина і їхніх героїв правдиві як у социально-битовом плані, так і в художньому. “Моральність – є правда” – так визначив свою головну заповідь сам письменник Заповідь ця жодного разу не була порушена в його творчості, вона не йшов ні на які компроміси із власної ззвісткою й говорив людям правду, який би гіркої й важкої вона не була

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Моральність – є правда”