МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ. СЛАВКО І ЖАКО (Скорочено)

Мета: ознайомити учнів із творчістю Михайла Слабошпицького, його твором “Славко і жако”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розпізнавати стани і почуття дійових осіб, характеризувати головного героя твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати прагнення до пізнавання нового.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра “Телефоніст”. Робота в групах

Учитель роздає першому учасникові кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя перші учасники кожної групи мовчки читають скоромовку. Розказують пошепки наступному учаснику своєї групи і т. д. Яка команда швидше передасть скоромовку до останнього гравця, та й виграла. Останній учасник кожної групи має розказати скоромовку.

Калачі печуть сичі.

Чом не сплять сичі вночі?

Чепурились павичі,

Побрели через корчі.

2. Гра “Письменник”

– Правильно прочитайте оповідання.

НіСгове зайча

НеДь вуб петлий. ніСг вуб комрий. йшлиВи тиді у відр. оЩ борити? ляКо тасв пиліти нісговика. В кашаС дубе девмідь. У неЖі леманький нолс. руКатся пиліть чезайня.

(Снігове зайча

День був теплий. Сніг був мокрий. Вийшли діти у двір. Що робити? Коля став ліпити сніговика. В Сашка буде відмідь. У Жені маленький слон. Катруся ліпить зайченя.)

3. Гра “Молока

кому?”

Промовля корівка: “Му-у-у!”,

Діти, знаєте, чому

Молочко вам треба пити?

Щоб ніколи не хворіти!”

– З букв складіть слова – і дізнаєтеся, кого діти пригостили молочком:

Басокакіотчкажїялет

(Собака, кіт, їжачок, теля)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Обличчям до обличчя”

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують зміст оповідання Всеволода Нестайка “Троє за парканом”.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми ознайомимося із життєвим і творчим шляхом українського письменника Михайла Слобошпицького.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

– Будь-яка література має своїх видатних трудівників. Людей, які завжди єднають творця і читача. Михайло Слабошпицький – трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимось написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам’ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом фахівця. Ніколи повз перо цієї людини не проходять великі літературні події, явища, катастрофи, нові надії.

Народився Михайло Слабошпицький 1946 року в с. Мар’янівка на Черкащині. 1971 року закінчив факультет журналістики КДУ. Працював у пресі. Був головним редактором газет і журналів. Обирався секретарем правління Київської організації Спілки письменників України.

Автор понад двох з половиною десятків різножанрових книжок. Серед них – казки, оповідання й повісті для дітей.

Виконавчий директор Ліги українських меценатів, один із засновників міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

2. Гра “Рибки”

Самостійне мовчазне читання учнями статті про Михайла Слабошпицького у підручнику (с. 83)

– Де і коли народився Михайло Слабошпицький?

– Які твори для дітей він написав?

– Які його поради варті вашої уваги?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання оповідання Михайла Слабошпицького “Славко і жако”

1) Опрацювання першої частини твору (с. 83-85).

А) Виразне читання тексту першої частини вчителем.

– Хто є головним героєм твору?

Б) Словникова робота.

– Серед слів правої колонки знайдіть тлумачення до слів лівої колонки.

Роз’їзд – загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня.

Спохопився – украй розгубився, збентежився від несподіванки.

Сторопів – несподівано згадав забуте.

Кошара – роздвоєння одноколійної залізниці, яке дає можливість розійтися зустрічним поїздам, вагонам і т. ін.; зупинка на місці такого роздвоєння.

В) Читання першої частини учнями вголос “ланцюжком”.

– Де живе головний герой?

– Чому автор називає його одним із найбільших мрійників на світі?

– Чому Славко дуже засмутився через від’їзд батька?

– Як мама намагалася заспокоїти його?

– Що батько подарував перед від’їздом Славкові?

Г) Вправи на розвиток швидкості читання.

– Доповніть порівняння.

Шлагбауми смугасті, як… (зебри).

Кам’яний будиночок, що вистромив з густого вишняку черепичну крівлю, як… (їжак голову).

– Продовжіть речення.

Зеброві мангусти вміють… (наслідувати пташині голоси).

Дикий кіт сервал полює… (на зайців і ягнят).

Карликові антилопи на зріст… (менші від зайця).

2) Фізкультхвилинка.

3) Опрацювання другої частини оповідання (с. 85-87).

А) Читання другої частини оповідання “буксиром” за вчителем.

Учні починають читати мовчки одночасно із вчителем, який читає вголос. Його темп дещо швидший від середнього. Учні повинні встигати за учителем.

– Куди поїхав відпочивати на канікулах Славко?

– Чому він не взяв із собою книжки Брема?

– З ким хлопчик ділився своїми знаннями про рослинний і тваринний світ Африки?

– Якою була зустріч Славка з батьком?

– Який подарунок привіз батько Славкові?

– Знайдіть в тексті опис папуги.

Б) Робота в парах.

Читання за особами діалогів: між батьком та Славком; між Славком та папугою.

4) Опрацювання третьої частини оповідання (с. 88-89).

Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання третьої частини оповідання учнями

– Яка неприємність трапилась зі Славком?

– Як папуга відреагував на хворобу хлопчика?

– Як він поводився під час візиту лікаря?

– Як папуга вразив однокласників Славка?

5) Робота в групах.

А) Визначення головної думки твору.

6) Складання плану оповідання.

Орієнтовний план

1. Безцінний подарунок батька.

2. Славко став справжнім доктором африкознавства.

3. Крилатий подарунок батька.

4. Славко з папугою стали нерозлучними друзями.

Б) Фізкультхвилинка.

7) Гра “Засічка – кидок”.

За командою “кидок” усі учні починають читати напівголосно текст.

За командою “засічка” – зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

8) Гра “Голосування ногами”.

Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.

– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці я вчився…

– Я зрозумів…

– Мені найбільше сподобалося…

– Хотів би ще дізнатися…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати оповідання (с. 83-89).

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 77

1. Гра “Письменник”

Прочитайте оповідання правильно.

ВЕНАСНІ

ТоСять петлі кидень. тиДі нязли тапаль і пашки. риПбрали вокзани і насчата. пеТер бодре в сілі. тиДі ругтом жібать дути. лопХчики і відчатка рагються в хосванки.

(НАВЕСНІ

Стоять теплі деньки. Діти зняли пальта і шапки. Прибрали ковзани і санчата. Тепер добре в лісі. Діти гуртом біжать туди. Хлопчики і дівчатка граються в схованки.)

2. Артикуляційна гімнастика

– “Парашутик”.

На кінчик носа покласти ватку; широким язичком у формі “чашечки”, притиснутим до верхньої губи, здути ватку з носа вгору.

– “Забити м’яч у ворота”.

“Виштовхнути” широкий язик між губами (немов заганяєш м’яч у ворота); дути із затиснутим між губами язиком (щоки не надувати).

– “Грибочок”.

Посміхнутися, поцокати язиком, ніби їдеш на конячці; присмоктатися широким язиком до піднебіння.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ. СЛАВКО І ЖАКО (Скорочено)