МІТЧЕЛЛ, Маргарет


(1900 – 1949)

МІТЧЕЛЛ, Маргарет (Mitchell, Margaret – 08.11.1900, Атланта, шт. Джорджія – 16.08.1949, там само) – американська письменниця.

Мітчелл є автором єдиного твору, всесвітньо відомого бестселера, роману “Звіяні вітром” (“Gone With the Wind”). Потомствена мешканка Півдня, дід якої, плантатор, воював під час Громадянської війни на боці конфедератів. Батько письменниці – Юджин Мітчелл працював у юридичній фірмі, був також істориком-краєзнавцем. Родина середнього достатку, мала власний будинок, батьки сповідували традиції та цінності південної аристократії. Письменниця всім життям і творчістю була пов’язана з рідним містом Атлантою, його історією, з долею своєї родини та її близьких. У сім’ї була жива пам’ять про Громадянську війну та Реконструкцію, що рішуче змінили весь уклад життя в Джорджії, панувала ностальгійна туга за минулим, що пізніше відгукнулося в її романі. “Я так багато чула про війну та про важкі часи, які настали по її закінченні, що була твердо переконана, ніби батько та мати перейшли через усе це, – згадувала вона згодом. – Насправді ж мені виповнилося десять років, коли я довідалась, що війна закінчилася зовсім не перед моїм народженням”, її брат Стівен засвідчує; “Ми знали дуже багато про наших предків, і коли я починаю думати про них, то бачу Маргарет і уявляю собі, як кожна людина в нашому роду внесла свій


вклад у намальовану нею узагальнену картину. Хоча ми всі, звісно, багато в чому зобов’язані вдачам наших батьків, впливу, який справили вони на нас, за ними стоять ті, хто нас формував”.

Майбутня письменниця навчалася у місцевій школі, захоплювалася літературою і письменництвом, потім поїхала на Північ, де займалась у престижному коледжі Сміта, але, не закінчивши його, повернулася в рідне місто, отримавши звістку про смерть матері. Вона росла жінкою енергійною, зовні привабливою та марнославною, прагнула до самоствердження. “Або я буду першою, – зізнавалась вона, – або вже зовсім нічим”. Замолоду вона пережила драму: її наречений, з котрим вона була знайомою зовсім недовго, Кліффорд Генрі, загинув у лавах американської армії у Франції в 1918 р. Цей епізод знайшов своє відображення (звісно, у трансформованому вигляді) в історії першого чоловіка Скарлетт – Чарлза Гамільтона. Юна Маргарет мала успіх серед залицяльників на місцевій “біржі женихів”, але зупинила свій вибір на Реді Апшоу, юнакові, котрий мав репутацію скандаліста, бутлегера, але був наділений безсумнівним особистим чаром. Шлюб був невдалим і нетривалим: деякі риси її першого чоловіка проглядаються в образі одного із головних героїв роману – Ретта Батлера. Невдовзі М. вийшла заміж за свого давнього залицяльника Джона Марша, котрий приятелював з Редом Апшоу й навіть був дружкою на його весіллі. Відгуки цієї особистої ситуації даються взнаки у “Звіяних вітром” у зображенні “трикутника”: Ретт – Скарлетт – Ешлі. Автобіографічний елемент присутній і в образі головної героїні роману.

Другий шлюб Мітчелл виявився вдалим: Джон Марш, котрий займався рекламою і мав літературний смак, відчув великі творчі здібності своєї дружини, спонукав її займатися письменництвом, був для неї порадником, редактором і незмінною моральною опорою. З 1922 до 1927 р. Мітчелл працювала репортером у місцевій міській газеті “Атланта джорнел санді мегезін”, будучи першою жінкою у своїй родині, котра самостійно заробляла на прожиття. Журналістика, намагання писати просто і зрозуміло були доброю школою, в якій формувався стиль майбутнього автора роману “Звіяні вітром”. В газеті Мітчелл висвітлювала матеріали “з жіночої точки зору”, її редактор Перкенсон зауважив: “Якщо мені потрібна була жаліслива історія, то я звертався до Пеггі Мітчелл”.

Залишивши роботу в газеті, Мітчелл взялася до роману, якому вона віддала десять років напруженої праці. Вона не лише розробила детальний план, але й завела справжні “досьє” на головних героїв, буквально жила з ними одним життям; особливо це стосується Скарлетт, котра стала центром оповіді. Мітчелл вивчала історію Атланти і, ширше, Джорджи, штудіювала підшивки газет та наукові праці істориків, намагалася проникнути в самий дух епохи та характер відносин на Півдні. Чимало оповідок про минуле, зокрема її бабусі, родинні перекази оживали на сторінках її рукопису. Все це з очевидністю заперечує міф про “домогосподарку”, котра писала задля “розваги”. Деякі сцени та розділи вона переписувала по 4-5 разів; безліч варіантів, приміром, зазнав “зачин” роману. Щоправда, іноді вона втрачала віру в себе, на довший час закривала килимком свою друкарську машинку, але кожного разу наполегливість Джона Марша допомагала їй повернутися до письмового столу. Він навіював їй упевненість, що вона здатна конкурувати з маститими професійними літераторами.

У 1935 p., ще не завершивши роман остаточно, Мітчелл вирішила показати його у нью-йоркському видавництві Макміллан, звідки прийшли найприхильніші відгуки разом із низкою конкретних зауважень. Тепер вона здійснила останній “кидок” і довела до кінця величезний 1000-сторінковий твір. В останній момент з’явилася і його назва, яка є рядком з вірша Е. Доусона “Сінара”, а головна героїня отримала ім’я Скарлетт ( до цього вона довгі роки фігурувала під іменем Пенсі). Вихід роману навесні 1936 р. мав безпрецедентний успіх, це був найзнаменитіший бестселер з точки зору популярності і тиражів у всій історії американської літератури. Він побив усі рекорди, коли за один день було продано 50 тис. примірників, а до кінця першого року – 1,5 млн. Уже до травня 1941 p., звісно, не без впливу фільму, було продано 3,4 млн. примірників роману в твердій палітурці лише англійською мовою, не рахуючи перекладів 18 мовами, зроблених тільки впродовж першого року. До 1976 р. лишень у США вийшло 70 видань “Звіяних вітром”, його читали у світі 27 мовами. Успіх роману став несподіванкою і для самої Мітчелл, яка перетворилась у національну героїню. Слава виявилася настільки нелегким тягарем, що Мітчелл навіть на деякий час була змушена покинути Атланту, аби порятуватися від шквалу телефонних дзвінків, настирливих репортерів, які буквально взяли в облогу її будинок.

Високий престиж твору підтвердило присудження Мітчелл у 1937 р. Пулітцерівської премії, однієї з найпрестижніших у США, які даються за “кращий роман року”; при цьому Мітчелл виграла в двох своїх головних конкурентів – самого В. Фолкнера, автора “Авессалом, Авессалом…”, Дж. Дос Пасоса, автора заключного роману трилогії “США” – “Великі гроші”.

Дія в романі Мітчелл відбувається в Джорджії й охоплює 12 років, з 1861 до 1873 р., тобто Громадянську війну і Реконструкцію, що настала після неї. У романі представлено “південну” точку зору на конфлікт поміж Північчю та Півднем, у ньому відгукнулися настрої людей котрі були позбавлені значної частини своїх привілеїв. На широкому історичному тлі цього вагомого за обсягом твору розгорнута захопливі за своїм драматизмом романтична історія Скарлетт О’Хара, доньки Джеральда О’Хара, іммігранта з Ірландії, власника великого маєтку Тара. На початку війни Скарлетт закохана у свого сусіда Ешлі Вілкса, представника аристократичної родини. Але Ешлі одружується зі своєю кузиною Мелані Гамільтон. Скарлетт, яка зізналася Ешлі в своїх почуттях і отримала відмову, глибоко ображена цим, виходить заміж за Чарлза Гамільтона, брата Мелані, “відбивши” його а сестри Ешлі Хані Вілкс. Невдовзі Чарлз гине на війні, а Скарлетт, котра мешкає в Атланті зі своєю тіткою Петтіпат, опиняється в скрутному матеріальному становищі. Це відбувається після того, як північани захоплюють Атланту. Після війни на Скарлетт лягає увесь тягар турбот і злигоднів (її мати померла, а батько збожеволів аби підтримати свою родину та родину Ешлі, позаяк той зі своїм аристократизмом та непрактичністю не може пристосовуватись до нових реалій суспільного життя, до змін на Півдні, де тепер визначальну роль відіграють ділова хватка та гроші. Скарлетт вирішує за будь-яку ціну зберегти родинний маєток Тара й домогтися елементарної матеріальної незалежності. Вона працює в полі, виконує різноманітну фізичну роботу, аби погасити величезний податок на землю. Нарешті з розрахунку вона виходить заміж за Френка Кеннеді, нареченого своєї сестри. З допомогою грошей Кеннеді вона веде власну справу, торгує в крамниці, займається тартаком. Але Кеннеді вбивають, і 27-річна Скарлетт, мати двох дітей, виходить заміж втретє, за свого давнього залицяльника Ретта Батлера. Людина авантюрного складу, Батлер ще під час війни, коли з ним зазнайомилася Скарлетт, займався вигідним спекулятивним бізнесом. Він приваблює Скарлетт своїм мужнім чаром, сміливістю, хоча в героїні так і не померло почуття до Ешлі, її першої симпатії. Через деякий час поміж нею і Батлером починаються сварки; Ретт ревнує Скарлетт до Ешлі й, у свою чергу, заводить собі пасію, жінку легкої поведінки на прізвисько Красунечка. Коли Мелані помирає, у Скарлетт виникає надія врешті завоювати взаємність Ешлі, але їй доводиться розчаруватися. Роман завершується тим, що Скарлетт їде в Тару заліковувати душевні рани, леліючи мрію з часом повернути собі Ретта, котрий покинув її. “Відкритий” фінал роману змушував читачів гадати, чи збудеться ця її мрія.

Чому ж мільйони читачів були захоплені романом, а його герої увійшли в національну свідомість? Тут відіграли роль декілька чинників. Книга була написана в добротній реалістичній манері, дохідливою, простою, позбавленою модних літературних вишуканостей мовою та адресована до масової аудиторії. У романі діяли рельєфно виписані живі характери, серед яких виділялася неповторна Скарлетт. Захоплювали сюжет, не позбавлений мелодраматизму; конкретне відтворення історичної епохи, переломної для долі країни; зображення неординарних людських пристрастей, передовсім кохання, яке героїня проносить через усе життя. У “Звіяних вітром” були присутні та героїка, та романтика, яких так бракувало літературі 30-х pp. Образи та сцени роману буквально закарбовувалися в пам’яті читачів, вони багато в чому формували уявлення мільйонів про життя Півдня під час і після Громадянської війни. Низка картин і епізодів була виписана із незаперечною художньою силою: Скарлетт, котра кидає виклик умовностям і танцює у своїй траурній сукні з Реттом; сотні поранених, які лежать на випаленій сонцем землі, притиснуті один до одного; пожежа Атланти під час штурму та ін. Як зауважив Джон Марш, якому й був присвячений роман, він “увібрав в себе всі корінні події, які відбуваються у житті: народження, шлюб, смерть, голод, ревнощі, ненависть, жадібність, радість та самотність”.

“Звіяні вітром” не були втечею від сучасності, як це могло видатися на перший погляд. Навпаки, роман був співзвучний кризовим 30-м pp., позаяк у книзі Мітчелл йшлося про не менш важкий час, про випробування й катастрофи всього звичного укладу життя. І Скарлетт О’Хара була не лише чарівно жіночною, вона являла собою завидну, незламну життєстійкість, винахідливість у подоланні ударів долі. І в цьому плані вона імпонувала багатьом читачам, по-своєму вселяла в них впевненість у своїх силах. Були присутніми в романі й деякі елементи (пригодницьке начало, авантюрність), властиві масовій літературі. Достатньо сміливо для свого часу потрактовувала Мітчелл і тему кохання.

Роман отримав найсхвальніші відгуки. Лише ліва марксистська критика докоряла письменниці за прихильність до південного консерватизму, ідеалізації плантаторського укладу. Успіх роману був закріплений створенням у 1939 р. фільму, поставленого за його мотивами режисером Д. О. Селзніком, що став однією з найпопулярніших стрічок в історії світового кінематографа. У фільмі блискуче зіграли голівудівські зірки К. Гейбл – роль Ретта Батлера та В. Лі – Скарлетт О’Хара. Після виходу роману Мітчелл нічого нового не написала, займаючись питаннями, пов’язаними з виданнями та перекладами свого твору. Окрім роману, опубліковано том “Листи Маргарет Мітчелл про “Звіяних вітром”, 1936-1949″. Мітчелл кілька разів потрапляла в автомобільні аварії; її життя обірвалося в рідному місті, коли вона потрапила під колеса п’яного водія.

Українською мовою “Звіяні вітром” переклав Р. Доценко.

Б. Гіленсон



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


МІТЧЕЛЛ, Маргарет

Categories: Біографії

Links