Мистецтво й архітектура ассирийцев

В області архітектури ассірійські зодчі мали великі досягнення. Найбільш важливі будови зводилися на високих цегельних платформах; всі будівлі споруджувалися із сирцового цегли (обпалена цегла й камінь застосовувалися, і те далеко не завжди, лише для облицювання). Тому що сирцовий цегла – матеріал, що не допускає складних архітектурних форм, ассірійське зодчество користувалося обмеженим числом прийомів: прямі лінії, чергування виступів і ніш, відкриті портики зі стовпами й із двома вежами з боків – так звані “хетські біт-хилани”.

Стіни будинків були глухі, кімнати, як і у Вавилонии, відкривалися у внутрішній двір. Відомий було аркове склепіння, але звичайно перекриття були балкові, накатом; світло проходило через отвори, зроблені в стелі або в стінах під стелею. При храмах найважливіших божеств будувалися східчасті вежі (зиккурати) трохи іншої конструкції, чим і Вавилонии.

Центральним спорудженням великого ассірійського міста був царський палац, що займав значну частину його площі. Такий палац являв собою кріпосне спорудження на високій платформі. Стіни з виступами прямокутних веж, увінчані східчастими зубцями, були складені

звичайно цілком із сирцового цегли. Аркові входи були прикрашені кам’яними статуями крилатих биків і левів з людськими особами-божеств-хоронителів палацу. Зовнішніх прикрас у будинків, крім описаних, по більшій частині не було. Художньо оформлялися головним чином внутрішні приміщення, особливо вузькі й довгі парадні зали палаців. Тут застосовувалися розфарбовані рельєфи, розпис і кольорові кахлі. Особливо відомі ассірійські рельєфи. Вони висікалися на більших кам’яних плитах, якими облицьовувалися нижні частини стін у внутрішніх приміщеннях палаців. Звичай виготовлення рельєфних плит був запозичений з Митанни або від хетів; взагалі в образотворчому мистецтві Ассирії є безліч елементів, що сходять до хурритскому й хетського мистецтва. Рельєфи більше раннього періоду (по IX в. до н. е. включно) відрізняються більшою зв’язаністю фігур, відсутністю в них динамічності, перебільшеним підкресленням фізичної сили. Починаючи з VIII в. художники, що працювали в Ассирії, трохи більше наближаються до правдивої передачі дійсності, починають користуватися пейзажем. Особливо чудові зображення тварин і сцени полювання часу Ашшурбанапала.

Однак досягнення ассірійського мистецтва залишаються обмеженими. Для нього характерно ремісниче, хоча й кваліфіковане використання заздалегідь розроблених трафаретів; іноді – як у випадку мисливських сцен – художник уміло їх сполучить, домагаючись життєвості зображення; тематика ж обмежена військовими, культовими й мисливськими сценами, а ідейний зміст зводиться до вихваляння моці ассірійського царя й ассірійського війська й до посоромлення ворогів Ассирії. Немає інтересу до передачі конкретного образа людини і його оточень, у зображеннях зберігається трафаретний тип особи, умовний розворот тіла й т. п.

Незважаючи на те, що в образотворчому мистецтві досягнення ассирийцев були порівняно невеликі, воно все-таки вплинуло на офіційне мистецтво більше пізньої держави того ж типу – Перської держави, розвиток якого пішло по шляхах, прокладеним ассірійськими художниками; при цьому минулому лише посилені елементи трафаретності й декоративності зображень

Релігійні подання, восходившие до далеких часів, і вірування, що виникали знову на грунті соціальної пригніченості мас, обплутували кожний крок ассирийцев. Вони вірили в незліченні марновірства, у десятки видів демонів і примар, від яких захищалися амулетами, молитвами, магічними фігурками героїв Гильгамеша й енкиду. Існували тисячі прикмет на всі випадки життя, дотримувані з найбільшою старанністю обряди й т. д. Складні обов’язкові обрядові церемонії повинен був виконувати й цар, що вважався магічним носієм благополуччя країни. Це спритно використовувалося жрецтвом для політичного тиску на царя й збереження свого впливу на державної справи

Ідейний зміст як мистецтва й літератури, так і всієї ассірійської культури взагалі значною мірою визначалося релігією

Офіційна обрядовість, міфологія й все навчання ассірійської релігії були майже повністю запозичені з Вавилона, з тією лише різницею, що місцевий бог Ашшур був поставлений над всіма богами, у тому числі й над вавилонським Білому-Мардуком.

Найважливіше значення в релігії ассирийцев мали ритуали й обряди магічного характеру. Боги представлялися у вигляді сильних, заздрому й грізних у своєму гніві істот, а роль людини стосовно них зводилася до ролі раба, що годує їхніми своїми жертвами. Усякий бог був богом-заступником певної громади або території. Боги ділилися на “своїх” і “чужих”. Однак і “чужі” боги все-таки визнавалися божествами

Бог-Заступник держави оголошувалася найбільш могутнім богом, царем богів, мир богів представлявся по образі ієрархії царського двору, а релігія в першу чергу освячувала існуючу деспотичну монархію

Були поширені серед народних мас такі міфи й вірування, які не були відомі вавилонянам і які сходили до хурритской міфології. Це засвідчено зображеннями на циліндричних кам’яних печатках, які носили вільні ассирийци. Ассірійські міфи й культи, пов’язані із землеробством, збереглися у вигляді пережитків і до наших днів у побуті горців, що живуть на території колишній Ассирії


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Мистецтво й архітектура ассирийцев