Мистецтво й архітектура ассирийцев
В області архітектури ассірійські зодчі мали великі досягнення. Найбільш важливі будови зводилися на високих цегельних платформах; всі будівлі споруджувалися із сирцового цегли (обпалена цегла й камінь застосовувалися, і те далеко не завжди, лише для облицювання). Тому що сирцовий цегла – матеріал, що не допускає складних архітектурних форм, ассірійське зодчество користувалося обмеженим числом прийомів: прямі лінії, чергування виступів і ніш, відкриті портики зі стовпами й із двома вежами з боків – так звані “хетські біт-хилани”.
Центральним спорудженням великого ассірійського міста був царський палац, що займав значну частину його площі. Такий палац являв собою кріпосне спорудження на високій платформі. Стіни з виступами прямокутних веж, увінчані східчастими зубцями, були складені
Однак досягнення ассірійського мистецтва залишаються обмеженими. Для нього характерно ремісниче, хоча й кваліфіковане використання заздалегідь розроблених трафаретів; іноді – як у випадку мисливських сцен – художник уміло їх сполучить, домагаючись життєвості зображення; тематика ж обмежена військовими, культовими й мисливськими сценами, а ідейний зміст зводиться до вихваляння моці ассірійського царя й ассірійського війська й до посоромлення ворогів Ассирії. Немає інтересу до передачі конкретного образа людини і його оточень, у зображеннях зберігається трафаретний тип особи, умовний розворот тіла й т. п.
Незважаючи на те, що в образотворчому мистецтві досягнення ассирийцев були порівняно невеликі, воно все-таки вплинуло на офіційне мистецтво більше пізньої держави того ж типу – Перської держави, розвиток якого пішло по шляхах, прокладеним ассірійськими художниками; при цьому минулому лише посилені елементи трафаретності й декоративності зображень
Релігійні подання, восходившие до далеких часів, і вірування, що виникали знову на грунті соціальної пригніченості мас, обплутували кожний крок ассирийцев. Вони вірили в незліченні марновірства, у десятки видів демонів і примар, від яких захищалися амулетами, молитвами, магічними фігурками героїв Гильгамеша й енкиду. Існували тисячі прикмет на всі випадки життя, дотримувані з найбільшою старанністю обряди й т. д. Складні обов’язкові обрядові церемонії повинен був виконувати й цар, що вважався магічним носієм благополуччя країни. Це спритно використовувалося жрецтвом для політичного тиску на царя й збереження свого впливу на державної справи
Ідейний зміст як мистецтва й літератури, так і всієї ассірійської культури взагалі значною мірою визначалося релігією
Офіційна обрядовість, міфологія й все навчання ассірійської релігії були майже повністю запозичені з Вавилона, з тією лише різницею, що місцевий бог Ашшур був поставлений над всіма богами, у тому числі й над вавилонським Білому-Мардуком.
Найважливіше значення в релігії ассирийцев мали ритуали й обряди магічного характеру. Боги представлялися у вигляді сильних, заздрому й грізних у своєму гніві істот, а роль людини стосовно них зводилася до ролі раба, що годує їхніми своїми жертвами. Усякий бог був богом-заступником певної громади або території. Боги ділилися на “своїх” і “чужих”. Однак і “чужі” боги все-таки визнавалися божествами
Бог-Заступник держави оголошувалася найбільш могутнім богом, царем богів, мир богів представлявся по образі ієрархії царського двору, а релігія в першу чергу освячувала існуючу деспотичну монархію
Були поширені серед народних мас такі міфи й вірування, які не були відомі вавилонянам і які сходили до хурритской міфології. Це засвідчено зображеннями на циліндричних кам’яних печатках, які носили вільні ассирийци. Ассірійські міфи й культи, пов’язані із землеробством, збереглися у вигляді пережитків і до наших днів у побуті горців, що живуть на території колишній Ассирії
(2 votes, average: 2.50 out of 5)