“Микола Лисенко – сонце української культури”
Микола Віталійович Лисенко народився 10 березня 1842 року в селі Грільках Кременчуцького повіту, в родині поміщика. Дитинство і ранню юність провів у рідному селі. Тут він долучився до української народної пісні і на все життя полюбив її.
Після закінчення в 1864 році фізико-математичного факультету Київського університету Лисенко вирішує присвятити себе музичній діяльності і їде за кордон. У Лейпцигу він продовжує музичну освіту, розпочату ще в Харкові, під час навчання в гімназії.
Один з перших творів композитора – “Заповіт” на
Протягом усього життя композитор збирав, вивчав і розробляв у своїх творах справжні мелодії української народної музики. Спадщина його в цій області представляє велику цінність – до 500 зібраних, записаних і оброблених народних пісень, опублікованих у багатьох збірках. Багато що з народнопісенних обробок Лисенка і в даний час продовжує прикрашати репертуар концертної естради.
У 1874-1876 роках Лисенко жив у Петербурзі і вчився у Н. А. Римського-Корсакова. У 1890 році Лисенко закінчує героїко-патріотичну оперу “Тарас Бульба”.
Найбільш
М. Лисенко – автор численних творів найрізноманітніших жанрів. Його перу належать опери, романси, балади, кантати, думи, фортепіанні рапсодії, сюїти, п’єси для скрипки, віолончелі, флейти і інших інструментів.
У всіх творах композитора переважає українська народна музична тематика, з її характерними рисами – чарівною співучістю, простотою, виразністю. Помер Микола Віталійович Лисенко в 1912 році в Києві.
Справжня народність, яскраво виражений національний колорит, висока майстерність властиві кращим операм Лисенко – “Тарасу Бульбі” і “Наталці-Полтавці”. У першій слухача захоплюють монументальні музичні картини, яскраво окреслені художні образи, епічна широта. У ” Наталці-Полтавці” полонять глибока серцева теплота, м’яка лірична задушевність мелодій. Недарма арії з цієї опери стали справді всенародним надбанням.
Кращі російські та українські музиканти за життя М. Лисенка високо цінували його чудовий талант і видатні заслуги у розвитку української музичної культури. Найширше визнання творчість класика української музики отримало після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У радянський час чудові оперні твори Лисенка здобули гідне сценічне втілення. Вони не сходять зі сцен оперних театрів і сьогодні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)