Мій товариш Сіма Іволгін (допис у газету)

У нашому 9-Г двадцять сім учнів. З них тільки десять дівчат. Хлопці займються хто чим: Сашко Глінський, до речі, відмінник, грає у міні-футбол; Павло Мироничев вже п’ять років навчається гри на акордеоні; Олексій Новицький займається класичною боротьбою; я захоплююсь комп’ютером. А ось Сіма Іволгін – художник. Звісно, у класному журналі він записаний як Серафим, а ми його по дружньому звемо його Сімою. Він не ображається. Малює він класно. І олівцями, і фарбами, і навіть крейдою та звичайною шариковою ручкою. Багатьом із нас він подарував свої малюнки. Серед них є роботи на звичайному шкільному аркуші..

Кожній дівчині на день народження Сіма дарував малюнки, присвячені захопленню іменинниці. Скажімо, Катерину Романову він намалював з обручем у руці – вона захоплюється художньою гімнастикою. Сестрам-близнятам Олі і Даші подарував кілька малюнків, на яких зображені домашні тварини. У дівчат удома живуть собака, кішка і морська свинка Хрю.

Сіма Іволгін – майже відмінник. Він однаково сильний у математиці та фізиці. А твори пише так, ніби сам спостерігав ті події – стільки подробиць, деталей! Що ж, художник, він звертає увагу на ті дрібниці, повз які інший, подібно до мене, пройде байдуже. Зовні не скажеш, що це творча особистість. Іволгін такий самий довгов’язий, як і ми, полюбляє пустощі, він носить довге волосся – це викликає незадоволення

класного керівника. Одягається Сіма теж як усі – светр, джинси, кросівки.

Одного разу і ми вирішили зробити Сімі сюрприз до дня народження. Для цього нам знадобилося найсвітліше й найпросторіше приміщення в школі. Відкрили рекреацію на другому поверсі. Там розташовані і бібліотека, і актовий зал і дозволу завуча ми перетворили рекреацію на справжній художній зал. І біля стіни поставили кілька парт, на них – горщики з квітами, а найголовніше вся рекреація стала нагадувати картинну галерею. Ми зібрали подаровані Сімою малюнки і зробили дивовижну експозицію. По малюнках можна було простежити творче зростання Сіми – тут були представлені роботи, написані у молодших класах, і, звісно, були малюнки Сіми-дев’ятикласника. Про те, що готується вернісаж, Сімі нічого не казали. Який би вийшов тоді сюрприз?

Та ось і урочисте відкриття виставки. Зібралися вчителі, старшокласники, і бентежений Сіма тільки повторював:

– Невже це я все намалював? Ми у відповідь дружно: – З днем народження, Серафиме!

Ми подарували товаришеві справжні фарби, пензлі. Малюй, друже!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Мій товариш Сіма Іволгін (допис у газету)

Categories: Шкільні твори

Links