“Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті


Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення.
Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний.
Вперше побачивши Василя, Маруся одразу ж полюбила його. Так само і Василь покохав Марусю. Але їм так і не судилося бути разом. Спочатку цьому протистояв Марусин батько. “Як прийде набор, – говорить він Василеві, – то тобі лоба забриють, бо ти сирота. А що тоді буде з Марусею, – ні жінка, ні удова, звісно, як солдаток шанують…” Тут, до речі, Квітка одним з перших серед письменників сказав правдиве та співчутливе слово про долю жінки-солдатки.
Згодом, коли Василь знайшов собі заступника, Марусина смерть стала перешкодою їхньому щастю. Згасла Маруся, як та свічка. Не витримав Василь смерті своєї нареченої. Шукав він захисту від болю в монастирі, але разом з тим “ськав усякої болісті, заморив себе зовсім, а там і вмер. Вмер, щоб на тім світі приєднатися до своєї Марусі”.
Автор майстерно змалював картини природи, які допомагають глибше відтворити внутрішній світ і настрої героїв.
Сентиментально-реалістична повість “Маруся” принесла письменникові великий успіх. Читачі казали, що найкращою епітафією йому можуть служити слова: “Він написав “Марусю”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті

Categories: Твори з літератури

Links