Казка про Еква пирисе

12-10-2016, 15:14 | Мансійські казки

У божого міста, у царського міста живе Еква пирись. З бабусею вдвох під містом живуть. Бабуся його вчить:

- Ти промишляй.

- Я не буду промишляти купці й попи однаково заберуть добуте.

Бабуся говорить:

- Що їсти будемо?

Еква пирись підхопився, почав танцювати. На великому пальці й на маленькому пальці танцює. Бабуся говорить:

- Синок, чому так - живеш? Він бабусю схопить, поцілує. Еква пирись говорить: – Бабуся, я у місто сходжу. Бабуся говорить:

- Синок, уб'ють тебе. У місті більші начальники живуть.

Він негайно одягся й пішов у місто. По місту походжає. Коли він так ходив – під'їжджає нарта, у яку запряжено три білі коні. Дивиться – головний піп.

- Стій!

Піп зупинився. Еква пирись говорить:

- Піп, віддай мені твоїх коней. Піп говорить:

- Навіщо? Еква пирись говорить:

- Я борошна купив.

- Скоро приїдеш?

- Я скоро приїду.

- Добре, побери.

Еква пирись сіл у нарту й поїхав. Еква пирись роз'їжджає на трьох конях. Приїхав до попаді, крикнув:

- Чоловік твій гроші просив, давай скоріше!

- На що?

- Знайшов білий коня. Прагне купити. Еква пирись схопив грошовий ящик. Поїхав додому, приїхав. Усіх трьох коней убив. Бабуся лається:

- Тепер у винуваті потрапиш. Еква пирись танцює. Прийшли три козаки:

- Еква пирись, тебе цар кликав.

- Навіщо цар кликав? Добре, іду. Еква пирись сіл у нарту. Приїхав до царя. Козаки, попи усе туди зібралися. Попи говорять:

- Ось прийшов злодій. Еква пирись говорить:

- Попи зовсім безглузді. Я розумніше їх. З богом дуже добре живу, вони не вміють. Говорити, що я злодій, – це гріх проти бога.

Цар сказав:

- Несіть його, спустите у воду.

Схопили його й понесли. Цариця стала плакати:

- Еква пирись дуже розумна людина.

Цар задумався, Попи зашили Еква пирися у мішок із сирої коров'ячої шкіри. Козакові веліли стерегти. Еква пирись кричить:

- Золотих грошей не треба! Срібних грошей не треба!

Козак сказав:

- Еква пирись, про що ти говориш?

- Грошей багато дають у цьому мішку. Козак говорить:

- Мене у мішок заший.

Еква пирись виліз із мішка й зашив туди козака. Незабаром великим дрюком його вдарив. Надяг козачі одяги. Прийшли попи, сталі спускати мішок у воду. А з мішка голос:

- Я козак. Попи говорять:

- Ти багато обманював нас і царя.

Козака попи утопили, а Еква пирись пішов. У головного попа украв ще три білі коні, по всьому місту роз'їжджає. Цар дивиться, дружині говорить:

- Дивися: Еква пирись ще живий. Його дружина говорить:

- Не вбити тобі Еква пирися. Цар розсердився. Еква пирися піймали. Попи знову зашили його у мішок із сирої коров'ячої шкіри й підвісили на церковні двері. Написали: Тут злодій. Головний піп говорить іншим попам:

- Ви його не зможете укараулить. Я залишуся сам вартувати.

Попи пішли. Головний піп залишився. Еква пирись говорить:

- Я с божою матінкою й божим панотцем. Піп говорить:

- Що ти робиш?

- Я тут з божою матінкою.

- Заший мене сюди.

Піп Еква пирися вниз спустив. Еква пирись попа зашив мішок і так написав: Тут злодій. Який би піп не прийшов, треба буде дрюком ударити. Еква пирись одягся у попівський одяг і пішов.

Прийшли попи, прочитали: Тут злодій. Який би піп не прийшов, треба буде дрюком ударити.

Злодій кричить:

- Я головний піп!.. Попи говорять:

- Ти дуже багато обманював нас.

Кожний піп ударив по разу.

Еква пирись прийшов до царя. Став гостювати. Їсть, п'є.

Цар говорить:

- Я піду, а ти тут побудь. Цариця довідалася: прийшов Еква пирись.

- Я тебе довідалася – ти Еква пирись. Вони стали розмовляти. Еква пирись сказав:

- Із твоїм чоловіком поїдемо разом гуляти? Цариця говорить:

- Я скажу чоловікові: Поїдемо разом, погуляти треба! Так і сказала чоловікові, коли прийшов. Цар погодився. Запрягли трьох коней. Поїхали. чи Довго їхали, чи коротко їхали, цариця говорить:

- Зупинимося, тут гарне місце.

Зупинилися. Пішли вперед. Еква пирись говорить цареві:

- Цар, знімай свої одяги. Пограємо. Цар роздягнувся. Стали відіграти. Еква пирись пануючи розірвав на шматочки, а сам одягся у царський одяг. Цариця говорить:

- Поїдемо.

Приїхали додому. Стали разом жити. Він зробився начебто пануючи. Зібрав попів. Говорить попам:

- Ви Еква пирися не змогли вбити, я сам убив Еква пирися.

Попи відповідають:

- Ми самі вбили його.

- Де?

- Там.

Прийшли. Дивляться: виявляється, вони свого головного попа вбили. Еква пирись усіх попів засадив у у'язницю й пішов додому; прийшов. Говорить козакові:

- Збери народ, я про усе розповім. Люди прийшли. Еква пирись став говорити:

- Попи самі злодії. Вони вбили свого хазяїна. Бідний народ сабоно пригноблюють. Так бідному народу жити не можна.

Та став царем. За бідним народом став добре дивитися. Нагору й униз людина пливе, несе про нього поголоску:

- У цім божому місті, у цім царському місті запанував Еква пирись.

Про це довідалися козаки. Одні говорять: Еква пирися треба вбити. Інші говорять: Не можна, він дуже розумний цар.

Еква пирись зібрав свій народ і став говорити:

- Сіл я у цім божому місті, у царському місті, щоб слить у казках, щоб слить у піснях.

Зараз ви читаєте казку Казка про Еква пирисе