Жив був зайчик. На озерному березі у осоці постійно стрибав. Одного разу губу собі осокою розрізав. Пішов до вогню поскаржитися:
- Вогонь, спали осоку на озерному березі!
- Яке зло зробила тобі осока? - запитав вогонь.
- Губу мені розрізала,Жив був зайчик. На озерному березі у осоці постійно стрибав. Одного разу губу собі осокою розрізав. Пішов до вогню поскаржитися:
- Вогонь, спали осоку на озерному березі!
- Яке зло зробила тобі осока? - запитав вогонь.
- Губу мені розрізала,У божого міста, у царського міста живе Еква пирись. З бабусею вдвох під містом живуть. Бабуся його вчить:
- Ти промишляй.
- Я не буду промишляти купці й попи однаково заберуть добуте.
Бабуся говорить:
- Що їсти будемо?
Еква пирись підхопився, почав танцювати. На великому пальці й на маленькому пальці танцює. Бабуся говорить:
- Синок,У божого, міста, у царського міста живе Еква пирись, Удвох з бабусею під містом живуть. Людей пісні, людей казки виросла. Говорить своїй бабусі:
- Я у місто сходжу.
- Синок, далеко не ходи.
- Я далеко не піду. Еква пирись одягся. Пішов у місто. У місто прийшов. По міській вулиці походжаєЕква пирись живе зі своєю бабусею. Онученя хоч і промишляє, але нічого не може добути. Говорить він бабусі:
- Посіяти б нам зерно! - Ти й посій! - відповідає бабуся. Пішов, посіяв. Удруге сходив, подивився й говорить:
- Уродилося! Вернувся додому, говорить бабусі:
- Зерна наші проросли,