Максим Богдановіч Погоня


Максим Богданович
Погоня
Перекладач: Михайло Драй-Хмара
Джерело: З книги: Михайло Драй-Хмара. Вибране. К.: Дніпро, 1989, с. 261-262, 481 (вперше надруковано: Максим Богданович. Вінок. Київ: Державне видавництво України, 1929).
Тільки в серці почую, мій краю,
І тривогу за тебе, і гнів,
Гостробрамську святиню згадаю
І на конях грізних вояків.
Скаженіють запінені коні
І, як вихор, женуть, і хриплять,-
Стародавньої Литви Погоні
Не розбить, не спинить, не стримать.
Перед вами – роки незміренні,
А за вами – століттів сліди,-
Ви за ким женетеся, шалені?
Де шляхи ваші йдуть і куди?
Чи вони, Білорусе, погнались
Отим дітям твоїм наздогон,
Що забули тебе, відцурались,
Продали, наче бранку, в полон?
Уражайте їх, бийте мечами,
Не давайте чужинцями жить!
Хай почують, як серце ночами
За подолану матір болить!
Краю рідний, я – тільки людина,-
Затамуй мою тугу німу!
Ти пробач, ти прийми свого сина,
Дай умерти за тебе йому!
Все летять і летять оті коні,
Срібні збруї далеко гримлять,-
Стародавньої Литви Погоні
Не розбить, не спинить, не стримать!
В старому Вільні, на мурі Гострої Брами, висічено міського герба – вояків на скакучих конях.
Герба цього Вільно отримало ще за часів Великого Князівства Литовського,
І зветься він Литовська Погоня.- Прим. авт.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Максим Богдановіч Погоня

Categories: Твори з української літератури

Links