М. К. Морозова по смерті чоловіка

За заповітом чоловіка М. До. Морозова отримувала підстави розпоряджатися усіма грошима своєї сім’ї та ставала володаркою величезних статків. Проте стану чоловіка Маргарита відмовилася на користь дітей, залишивши у себе права розпоряджатися грошима до їх повноліття, і цю непросте завдання вона також виконала з честю: непросто зберегла, а й побільшила сімейні гроші. Про це свідчить опікунські звіти, які у архівах, як і того повагу, який чинили Маргариті родичі чоловіка, крім свекрухи – Варвари Олексіївни Морозової. За заповітом чоловіка

Варвара Олексіївна у разі заміж втрачала свій стан. М. До. Морозова отримала спадщину без яких би не пішли умов, що ні могло б не зачепити навіжену і самолюбну Варвару Алексеевну. Після смерті чоловіка Маргарита Кирилівна вела життя досить замкнуту, але поступово відновила в зв’язку зі московської інтелігенцією і діячами мистецтва. Тож з 1904 року його дуже активно впливають допомагала композитору Скрябину8, влаштовувала численні вечора” у нього, призначила йому стипендію, що дозволило композитору повністю присвятити себе творчості й концертну діяльність, підтримувала сім’ю Скрябіна під час його
від’їздів зарубіжних країн. Тільки до 1908 року, коли Скрябін завоював світову популярність як й піаніст, вона від допомоги Маргарити Кирилівни. З першого кличу вона допоможе знаменитому художнику У. Сєрову, хоча обставини їх знайомства були дуже лоскітливі: прижиттєвий портрет її чоловіка пензля Сєрова сучасники розглядали як своєрідну карикатуру. Згодом Сєров напише і портрет Маргарити Кирилівни – так званий “серцевий” портрет, куди художник вкладе все своє приязнь і повагу. Нині картина перебуває у Третьяковській галереї. Саме у ці роки Маргарита Кирилівна зближується з Борисом Бугаевым – сином професора Московського університету, у майбутньому найвідомішим російський письменник Андрієм Білим, і поступово стає йому вірним ще й постійної конфиденткой. Історія її знайомства з Білим надзвичайно романтична. У 1901 року отримала офіційний лист, у якому залишившись невідомим автор майже освідчився їй у любові. Маргарита на лист не відповіла, але зберегла його. Кілька років тому, вже овдовівши, вона познайомилася із хлопцем, які виявилися її невідомим поклонником10. Зумівши не скривдити молодої людини глузуванням і “нерозумінням (у неї старше Білого на вісім років надійшло), Маргарита Кирилівна зберегла його прихильність протягом усього життя. Саме їй розповідав про всіх своїх мріях, їй посвятив у 1902 року свою “Другу драматичну симфонію”, створивши образ містичної героїні Казки, рис якої сучасники безпомилково вгадали портрет Маргарити Кирилівни. Але найбільше її цікавила філософія. У цьому вся пристрасті Маргарита Морозова була самотня. Як відомо Софію Безобразову, яка дістала ступінь доктора філософії у Швейцарії, знамениту Лу Андреас Саломе, що стала популяризатором новітніх філософських ідей. Особливу увагу тоді викликала постать Володимира Соловйова та її религиозно-метафизические ідеї. У. З. Соловйов був своєю людиною у ній Трубецких11, дружив і з З. М. і з Є. М. Трубецкими. Є. М. Трубецькой поділяв ідеї філософії У. Соловйова. І на цій грунті і сталося зближення Маргарити Кирилівни з Є. М. Трубецьким, яке переросло надалі в глибоку як духовну близькість. Свідченням цього є листування Є. М. Трубецького і М. До. Морозової, опублікована у 1993 року у журналі “Новий світ”. Постать Є. М. Трубецького – філософа, професора Московського університету, однієї з помітних діячів кадетської партії – відома і на його публіцистиці, і з численним історичним і мемуарних джерелам. Досить назвати спогади його батьками старшого сина З. Є. Трубецького, де дано дуже докладний портрет аристократа, представника знатнейшего сімейства Росії, філософа і прозорого політика. Листування тривала з 1906 по 1918 рік, але збереглася в повному обсязі. А. Носов зазначає, що з 1911 року “листи приходили до запитання, тому вони більше щирі, ніж ранні, і більше докладні”: Трубецькой був одружений, тож було дотримуватися пристойності. З цієї листування ми довідуємося душевної драмі, яку переживає у роки Є. М. Трубецькой. Будучи глибоко віруючим, він, нездатна противитися любові до Маргариті Кирилівни, усвідомлює своєї вини перед дружиною і мучиться, шукаючи співчуття в Маргарити Кирилівни. Він постає маємо як людина приватний, який потерпав, що часто робить її уразливим і безпорадним, навіть слабким людиною. Поруч із ним М. До. Морозова змушена бути сильної, утішницею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

М. К. Морозова по смерті чоловіка