Людини ведуть на плаху

Самі різні книги, на будь-які Теми, для великого кола читачів можна знайти зараз на книжкових полках магазина. Але майже кожної людини цікавлять книги на моральну тему, які містять у собі відповіді на споконвічні питання людства, які зможуть підштовхнути людини до їхнього дозволу й дати йому точні й вичерпні відповіді на ці питання. Таким, приміром, і є роман відомого сучасного письменника Ч. Айтматова “Плаха”. “Плаха” – це немаленький добуток, по своєму ідейному змісті воно змушує людину задуматися над многим і не може залишити

свого читача байдужим до себе. Цю книгу важко просто поставити назад на полицю й забути про неї, прочитавши її “від кірки до кірки”, добравши зміст кожного слова, кожної фрази, які містять у собі сотні питань і відповідей. Ч. Айтматов у своєму романі, втім як і в кожній своїй книзі, завжди прагнув показати людину, що ится своє місце в житті, його пороки, що ведуть до загибелі всього людства

Він піднімав такі проблеми, як наркоманія – “чуму XX століття”, Екологія людської душі, її чистота й моральність – споконвічне прагнення людей до ідеалу людини, і таку важливу проблему в наш час, як Природа,

дбайливе відношення до неї. Ч. Айтматов хотів розкрити у своєму добутку всі ці теми, донести їхній зміст до свого читача, не залишити його байдужим до всьому й бездіяльним, тому що час жадає від нас їхнього дозволу, швидкого й правильного. Адже зараз людина сам, щохвилини, убиває себе. Він “грає з вогнем”, скорочуючи своє життя, попросту пропалюючи її дорогоцінні мінути, місяці, роки однією викуреною сигаретою, надмірним уживанням алкоголю, однією дозою наркотиків… Та й хіба втрата моральності для людини не самогубство, адже це буде бездушна істота, позбавлене всяких почуттів, здатне зруйнувати гармонію природи, знищити її створення: людей, тварин, рослини

Хіба не жахливо, що особа людини може злякати вовків Моюнкумской пустелі. “Плаха” починається темою вовчої сім’ї, що переростає в тему загибелі савани з вини людини, тому що він уривається в неї як хижак, що знищує все живе: сагайдаків, вовків. Вовки тут олюднені, наділені моральною силою, шляхетністю й розумом, яких позбавлені люди. Вони здатні на любов до дітей, тужать за ними. Вони самовіддані, готові жертвувати собою заради майбутнього життя своїх дітей

Вони приречені на сутичку з людьми. Причому все звертається в невідворотну трагедію для савани: убивство безневинної дитини. Багато уваги приділяє Ч. Айтматов і розкриттю характерів інших героїв роману: Базар-Баючи, Бостону, Авдия Каллистратова.

Він протиставляє їх. Створюючи Базарбая й Кандалова, він опускає опис їхнього внутрішнього миру, тому що вони


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Людини ведуть на плаху