Людина, яка викликає повагу

Теплого травневого вечора молоді студійні чекають, зібравшись на свою першу репетицію свого режисера і вчителя. Його ім’я – Лесь Курбас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові.

Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів – друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів – “Молодого театру” і “Березоля”, постановника багатьох п’єс на новій українській сцені, мислителя.

У 30-ті роки почалося

цькування Курбаса, “марксистська” критика робила все задля того; щоб ошельмувати його режисерську систему. Результатом того цькування стало усунення Леся Курбаса від художнього керівництва театром “Березіль”. Великий український режисер став безробітним.

У жорстокому 1933 році Курбаса заарештували, звинувативши в антинародній змові. Два роки виснажливих каторжних робіт не зламали сили волі режисера. Переконавшись у цьому, сталінські кати переводять його до Соловецького табору особливого призначення, де знущання й катування відзначалися особливою витонченістю. Через один рік великого українського

педагога й режисера було розстріляно.

Сьогодні, коли Україна відроджує національну самосвідомість, мистецтво й культуру, творча спадщина Леся Степановича Курбаса має надзвичайно велике значення дня його співвітчизників. Усе його життя до останнього подиху було віддано створенню національних духовних цінностей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Людина, яка викликає повагу