Людина неабиякого обдарування Джеймс Джойс

Ідейна та формальний зв’язок між творчістю Джойса і тими літературними течіями, які виросли на основі тотального заперечення, зовсім очевидна. Разом з тим важко знайти більш суперечливу фігуру, ніж постать натхненника і вчителі європейських модерністів 20-х років. Людина неабиякого обдарування, великий художник, він віддав життя служінню мистецтву, але створив твори, які об’єктивно виявилися запереченням мистецтвам

Джеймс Джойс був ірландцем. Він народився у передмісті Дубліна, в сім’ї середнього достатку. Навчався в єзуїтському коледжі і спочатку готувався до духовної кар’єри, але потім, втративши віру, порвав зі своїми католицькими наставниками і вступив на філологічний факультет Дублінського університету. Вже в юності Джойс був украй самотній, цурався людей і пішов у себе, занурюючись у вивчення самих різних книг, накопичуючи величезний запас фактичних знань. Ставши студентом, Джойс захопився лінгвістикою, античною літературою, історією. Характер отриманого письменником освіти наклав надалі відбиток на його творчість. У 1920 році Джойс поселяється в Парижі. Письменник відчуває постійну потребу, бореться з болісною хворобою (він поступово втрачав зір і до кінця життя остаточно осліп). У 1907 році Джойс випустив свою першу книгу. Це був невеликий збірник ліричних віршів, написаних у дусі ліричних романсів 90-х років, які він тонко

пародірует1. У 1914 році вийшов невеликий збірник новел “Дублінці”. Він складався з окремих оповідань, написаних багато раніше. У 1916 році за ним пішов перший роман Джойса – “Портрет художника в юності”.

Одночасно з публікацією “дублінців” в 1914 році в журналі почали виходити перші епізоди роману “Улісс”. Вже ці епізоди майбутньої книги викликали сенсацію. “Улісс” був оголошений зачіпають моральність, і публікація його повного тексту як в Англії, так і в США була заборонена. Англійською мовою книга з’явилася лише в 1922 році в Парижі. Закінчивши “Улісса” Джойс почав працювати над новою книгою – “Поминки по Фіннегану”. Твір це було опубліковано в редакції лише в 1939 році.

Вже перші оповідання Джойса, написані на початку 900-х років і зібрані потім під загальним заголовком “Дублінці”, говорять про силу таланту молодого автора.

Він рішуче відмовився від прикрашання всього ірландського, що було характерно для багатьох ірландських письменників. Його оповідання нещадно правдиві, майстерність типізації в них тонко і досконало. Він показує людей лихоліття, обивателів, позбавлених ілюзій і ідеалів. Малюючи викривальні портрети ірландців, які пристосовуються до англійців, ханжей і обмежених пошляків, Джойс навіть не намагається відтворити картину суспільно-політичного життя в Ірландії зображуваного ним часу. Він проходить мимо не затухає в країні визвольного руху – робітничого руху Джойс був чужий. Про нього в новелах збірки не говориться ні слова. Джойс завжди називав Флобера своїм учителем. У дусі Флобера намальована тут потворна і сіра проза міщанського існування. У підтексті відчувається туга молодого письменника по іншого життя, а проте переважають в оповіданнях сухувата іронія, Інтонації безрадісного скепсису. Вже тут очевидно чудове майстерність Джойса-стиліста, багатство відтінків його мови.

Роман “Портрет художника в юності” намітив образ самотнього поета і філософа Стівена Дедала, який був розвинений потім у “Улісс”. Образ цей автобіографічний: молодий студент Стівен, Що присвятив себе вивченню грецької культури, нервовий і неврівноважений, нагадує молодого Джойса. Ще будучи школярем, Джойс знаходив схожість між собою і древнім афінським скульптором Дедалом. Стівен Дедал самолюбний, замкнутий і в той же час украй пихатий. У “Портреті художника” вся увага автора зосереджується на аналізі його внутрішнього світу. Навколишні Дедала люди окреслені лише остільки, оскільки вони сприяють розкриттю цього внутрішнього світу. Думки, переживання та відчуття Стівена передаються Джойсом майже виключно через монологи героя. Джойс відтворює окремі картини життя Дедала починаючи від раннього дитинства.

Картини ці не пов’язані певною фабулою: письменник переймається насамперед зображенням психологічної еволюції молодої людини. Малюються шкільні роки Стівена, учнівство в єзуїтів, студентські роки в Дубліні. “Портрет художника” багато що пояснює в еволюції світогляду і мистецтва Джойса, допомагає зрозуміти причини, за якими він залишив Ірландію і став на все життя добровільним вигнанцем. Дедал, звільняючи себе від будь-яких цивільних обов’язків, не тільки пориває із суспільством, але ставить себе вище суспільства. Будь-яка громадська боротьба – в тому числі боротьба за звільнення батьківщини – представляється йому безглуздою. Дедал приходить до переконання, що художник повинен стояти над тим, що він малює.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Людина неабиякого обдарування Джеймс Джойс

Categories: Шкільні твори

Links