Людина – дитя природи Вступ до теми “Ми – однієї крові” – МИ – ОДНІЄЇ КРОВІ


Матеріал уроку. Акровірш “Рідня”. Мирослава Кулик “Пахне ліс осінній”. Дмитро Чередниченко “Бабине літо”. Народні прикмети.

Мета. Вчити учнів бачити н розуміти прекрасне в природі, в житті, в музиці, в поезії. Підвести до усвідомлення назви розділу “Ми – однієї крові”. Розвивати вміння ділитися своїми враженнями, робити аналіз художніх образів, створювати власні описи природи. Виховувати почуття любові до природи, прагнення оберігати її.

Обладнання. Книжкова виставка на тему “Осінь”, репродукції картин на тему “Осінь”.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. Розшифруйте прислів’я.

Жокйні

Траміе

Ясов

Тиаинд

Ршйнааак

321645

352164

4132

326451

57312684

(Кожній матері своя дитина найкраща.)

– Як ви розумієте це прислів’я?

– Які ще прислів’я про маму знаєте? (На сонці тепло, а біля матері добре. Мати одною рукою б ‘є, а другою гладить.)

2. Бесіда.

– Розгляньте ілюстрацію до теми “Ми – однієї крові”.

– Як можна пояснити зображене?

– Кого бачимо в центрі малюнка?

– Хто зображений на овалі?

– Яку назву можна придумати до цієї ілюстрації? (“Під захистом мами”;


“Мамина опіка”; “Мама і дитя”.)

– Давайте продовжимо вірш.

Кожна людина завжди чиясь дитина.

Наприклад. Кожна пташина завжди чиясь дитина.

Кожне зайчатко має свою матусю.

І кошенятко має свою матусю…

– А тепер прочитайте акровірш. Яку назву він має?

– До кого відноситься це чудове слово “рідня”?

(Людина, дерево, квітка, пташка, ромашка, білочка, зайчик, бджілка…)

ІІІ. Робота над темою уроку.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового розділу. Як ви думаєте, які твори ми будемо читати, про кого або про що будуть ці твори? (Відповіді дітей.) Отож, ми вирушаємо в світ прекрасного. Світ природи, що нас оточує, різноманітний і багатий. Красу форм і кольорів відтворює живопис. Хто малює картини? (Художник.)

1. Споглядання картин (чи ілюстрацій) про осінь.

– Що зображено на картині?

– Які відтінки переважають?

– Скільки відтінків жовтого ви помітили на картині? (Жовтий, мідний, золотистий, золотаво-червоний, буро-золотий…)

2. Робота над віршем Мирослави Кулик “Пахне ліс осінній”.

– А поети усю красу природи описують поетичним словом. Послухайте вірш.

– Який настрій викликав у вас цей вірш?

– Яку ілюстрацію ви б намалювали за змістом цього вірша?

– Прочитайте вірш мовчки, знайдіть у ньому порівняння. (Мов у казці…, мов курчата…)

– Які епітети (прикметники) вжито у вірші? З’єднай пари.

– А зараз конкурс на найкраще прочитання вірша.

3. Робота над оповіданням Дмитра Чередниченка “Бабине літо”.

– Що означає вислів “бабине літо”? (Відповіді дітей.)

– В останні теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня та на початку жовтня, на полях і в лісах літає багато павутиння. Цей період називають “бабине літо”, бо воно справді схоже на літо, тільки коротке. Наші предки створили багато казок про Бабу Ягу. Вони вважали, що цієї пори у повітрі літає Баба Яга у ступі й розкидає Павутиння. Від казкової баби й походить перша частина фразеологізму “бабине”, а друга означає літаюче павутиння літо.

– Послухайте оповідання.

– Які картини постали у вашій уяві?

– Прочитайте текст мовчки. Доберіть синоніми до даних слів.

Засновигали зарухалися, пересувалися.

Зашерхотіли – зашаруділи, зашуміли.

Простяглися – протягнулися.

Поснувалися – просунулися, пролізли.

– Віднайдіть у тексті порівняння. (Немов улітку; мов дзеркало.)

– Яким словом закінчується перший абзац? Чому в кінці першого абзацу стоять три крапки? Як його можна продовжити? (Гілками, травами, по пеньках, по листочках…)

– Чи можна продовжити другий абзац? Як? (Останні сонячні дні… А потім настануть холодні дні…)

4. Творча робота.

– А зараз, використовуючи прочитані сьогодні твори, створимо словесний “портрет” осені.

Словникова робота.

> Доберіть епітети до слів.

Осінь (яка?) – (золота, золотокоса, барвиста, яскрава, святкова…)

Дерева (які?) – (різнокольорові, барвисті, сумні, задумані, позолочені…)

Листочки (які?) – (золотисті, строкаті, пахучі, легкі…)

Трава (яка?) – (пожовкла, висохла, прив’яла…)

Небо (яке?) – (спокійне, лагідне, сіро-голубе…)

> Складіть кілька речень про осінь.

> Складіть сенкан “Осінь”.

Наприклад. Осінь.

Красива, чепурна.

Розфарбовує, частує, прикрашає.

Про всіх вона дбає.

Чарівниця.

IV. Підсумок уроку.

– Роз’єднайте слова і прочитайте вислів.

СИНИЦЯПИЩИТЬЗИМУВІЩИТЬ

– До якого жанру усної народної творчості відноситься цей вислів? (Народна прикмета.)

– Які ще народні прикмети про осінь ви знаєте? (Осінь бідна на гриби, то зима багата на сніги. Осінь ясна – зима холодна. Якщо багато павутиння – осінь буде тривала.)

V. Домашнє завдання.

Написати короткий опис осіннього лісу. Намалювати ілюстрацію до свого твору. Дізнатися більше народних прикмет про осінь.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Людина – дитя природи Вступ до теми “Ми – однієї крові” – МИ – ОДНІЄЇ КРОВІ

Categories: Конспекти уроків

Links