Літописні повідомлення про узяття татарами Володимира

У ту ж зиму (1238) виїхав Юрій з Володимира з малою дружиною, поставивши замість себе синів своїх, Всеволода й Мстислава. Юрій поїхав на Волгу із синовцами своїми Волошкою й із Всеволодом і з Володимиром і став на ріці Сіті станом, чекаючи до себе братів своїх Ярослава з полками й Святослава із дружиною своею. І почав великий князь Юрій збирати воїнів проти татар, а Жираславу Михайловичу доручив воєводство в дружині своєї.

У ту ж зиму прийшли татари до Володимира місяця лютого в 3 день. Владимирци зачинилися в місті. Татари приїхали до Золотих воріт, ведучи із собою Володимира Юрійовича (брата Всеволода й Мстислава). І почали запитувати татари, у чи місті великий князь Юрій. Владимирци же пустили по стрілі на татар, і татари так само пустили по стрілі на Золоті ворота. А після цього ськазали татари владимирцам:

– Не стріляйте!

Владимирци перестали стріляти, і тоді татари під’їхали до Золотих воріт і ськазали:

– чи Довідаєтеся княжича свого Володимира?

Був Володимир сумовитий особою. Всеволод же й Мстислав стояли на Золотих воротах і довідалися брата свого Володимира. ПРО, зворушливе видовище, гідне зліз! Всеволод і Мстислав із дружиною своею й всі громадяни плакали, дивлячись на Володимира. А татари від’їхали від Золотих воріт, об’їхали все місто й стали станом перед Золотими воротами. Була незліченна безліч воїнів навколо

всього міста.

Всеволод же й Мстислав, жалуючи брата свого Володимира, ськазали дружині своєї й Петру-Воєводі:

– Брати! Краще нам умерти перед Золотими воротами за святу Богородицю й за правовірну віру християнську!

Але не погодився на це воєвода Петро.

Татари розбили свої стани в міста Володимира, а самі пішли й взяли Суздаль. І церква святої Богородиці всю розграбували й двір княжой вогнем попалили й монастир святого Дмитра, а інші розграбували. І ченців і черниц старих, і попів, і сліпих, і кульгавих, і горбатих, і хворих, і людей усіх висікли, а юних ченців і черниц, і попів і попадь, і дияконів, і дружин, і дочок і синів їх усіх повели в стани свої, а самі пішли назад до Володимира.

У суботу мясопустную татари почали встановлювати ліси й пороки ставити до вечора, а в ніч огородили тином біля всього міста Володимира. У неділю же мясопустное місяця лютого в 7 день після заутрені приступилися до міста. І був плач великий у місті. І міцно билися владимирци, а Батий ськазав їм, обманюючи:

– Де князі рязанські? Де ваше місто й князь великий Юрій? Чи не наша рука схопила їх і смерті зрадила?

Татари ж розбили міські стіни пороками й стріляли стрілами без ліку.

І взяли місто до обіду від Золотих воріт, у святого Спасу ввійшли по прикмету через міську стіну, а з півночі від Либіді підійшли до Ирининим воріт і до Мідних, а від Клязьми підступили до Волзьких воріт і так незабаром взяли Нове місто.

Всеволод і Мстислав і всі люди бігли в Печерний місто, а єписькоп Митрофан, і княгиня Юр’єва з дочкою й з невістками й із внучатами, і інші княгині з дітьми, і безліч багато бояр, і всякого звання люди зачинилися в церкві святої Богородиці й були без милості спалені вогнем. Татари ж силою відчинили двері церковні й побачили, що одні у вогні померли, інші ж зброєю вбиті. Вони розграбували святу Богородицю, з дивовижної ікони здерли золото й срібло й дорогі камені. І монастирі всі й ікони розграбували, а інші розбили, а інші взяли собі й хрести чесні й посудини священні, здерли із книг дорогі оклади й схопили одяги блаженних перших князів, які вони повісили у святих церквах на пам’ять про себе. Все це татари поклали собі в повний.

Відбулося за словами пророка: “Боже, прийшли народи в надбання твоє, опоганили церква святу твою, перетворили Єрусалим у сховище овочів, зробили трупи рабів твоїх пищею птахам небесним, тіла преподобних твоїх – звірам земним, пролили кров, як воду”.

(Сюжети з Лаврентьевськой і частково Іпатіївської літописів)

Літописні повідомлення про узяття татарами Володимира

Синовец – племінник з боку брата.

Сить – приплив ріки Мологи, що впадала у Волгу.

Ярослав Всеволодович – князь переяславський, один з учасників Липецкой битви, батько Олександра Невського. Святослав Всеволодович княжив у Юр’єві Польському.

Владимир Юрійович був узятий татарами в полон у Моськві.

Церква Різдва Богородиці в Суздалеві побудована при Володимирі Мономаху.

Монастир святого Дмитра в Суздалеві перебував до півдня від кремля, на іншому березі ріки Каменки.

Мясопустная тиждень – масляний тиждень, останній тиждень перед великим постом.

Нове місто-укріплена в 1158-1164 роках західна частина міста.

Печерний місто – “місто Мономаха”, найдавніша частина Володимира.

Мова йде про ікону константинопольського листа, извест6ний на Русі під ім’ям ікони Владимирської Богоматері, привезеної Андрієм Боголюбським з Вишгорода.

Розповіді російських літописів. М., 1968. С. 76-79.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Літописні повідомлення про узяття татарами Володимира

Categories: Нові твори

Links