Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ Літописи Русі

Літописи Русі

З перекладних книг на Русі великою популярністю користувалися хроніки, в яких у часовій послідовності розповідалося про події громадського та побутового характеру. За зразком цих хронік руські вчені монахи почали й самі робити записи про важливі події, свідками яких вони були або чули про них. Відомості про героїчне минуле Русі часто бралися із народних переказів, пісень, легенд тощо. Пізніше ці записи були зведені в окрему рукописну книжку, що звалася літописом. Наприкінці 30-х – на початку 40-х років Хї ст. завершено найдавніше літописне

зведення. Починалося воно розповіддю про легендарних засновників Києва – братів Кия, Щека, Хо-рива та їхню сестру Либідь. Однак у цьому зведенні ще не вказувалося, в які роки відбувалися події. Близько 1073 року найдавніше літописне зведення переробив монах Києво-Печерського монастиря Никон, який славився своєю вченістю і мудрістю. Він увів до нього багато нових оповідань про давні й новітні події, розмістив їх у хронологічному порядку, зазначивши роки. Після його смерті літописання продовжували інші письменні монахи.

На початку XІІ ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах

того ж монастиря Нестор створив “Повість минулих літ, довівши записи до 1113 року. У первісному вигляді цей літопис до – нас не дійшов – він зберігся в кількох копіях (списках) пізнішого часу (Лаврентіївському, Іпатському, Сильвестрівському та інших). У них чимало перероблених і доданих статей. Усіх таких списків “Повісті”, зроблених у XІV – XVІІІ ст., дійшло до нас понад двісті. Виклад у них починається легендою про всесвітній потоп, потім розповідається про походження слов’ян, їх розселення, заснування Києва тощо. Хронологічний виклад ведеться від 852. року. “Повість минулих літ” поширилася по всій Русі: нею починаються всі літописи, які виникли пізніше в монастирях або при княжих дворах інших міст – Галича, Новгорода, Твері. Такі літописи відтворювали події, що відбувалися в цих князівствах.

У всіх літописах є й дуже стислі записи, й докладні, в яких ширше розповідається про важливі суспільні події, обставини, характеризуються історичні особи, наводяться їхні висловлювання. Такі оповідання написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам’яткою не лише історії, а й художньої літератури. Замовити гшсцям таку книгу могли тільки заможні люди. Проте в багатьох монастирях, при княжих дворах та церквах були вже багаті бібліотеки.

З давніх-давен східні слов’яни вели постійні війни з сусідніми державами, які нападали на руські землі. В XІ – XІІ ст. південними сусідами Русі були половці, які прийшли з глибин Азії. їхні численні орди, племена та міжплеменні об’єднання займали велику територію від Волги до Дніпра, від Чорного та Азовського морів до смуги лісостепу. У мирний час половці й східні слов’яни ніколи не ворогували. Кожний на своїй землі випасав худобу, вирощував урожаї, займався ремеслами та полюванням, вів торгівлю з сусідніми племенами. Розбрат породжувала загарбницька політика панівної верхівки. Половецькі хани зі своїми військами нападали на сусідні країни. Набігаючи на руські князівства, половці грабували, палили, руйнували міста й поселення, вбивали старих і малих, а молодь забирали в полон. Щоб попередити набіги половців, руські князі також робили походи на їхні землі.

Між самими руськими князями не завжди була згода. Дедалі частіше спалахували міжусобні війни. Єдина держава поступово розпалася на півтора десятка самостійних князівств. Об’єднуючись у групи, князі нападали один на одного, іцоб збільшити свої володіння та багатства. Це призводило до кровопролитних сутичок, в яких гинули тисячі єдинокровних русичів – як воїнів, так і мирних трудівників міст і поселень.

Якби всі руські землі спільними силами оборонялися від агресивних сусідів, то завжди б перемагали їх. Проте деякі князі воліли діяти поодинці, що часто призводило до поразки русичів.

Розкажіть про літописи: їх виникнення, найважливіші списки, зміст і форму записів. Чому давньоруські літописи вважаються пам’ятками і художньої літератури? Які літописні оповідання ви знаєте? Перекажіть їх зміст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Літописи як історико-літературні твори Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” (в лето), якими починався опис подій певного року. Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного і життя народу. У них ідеться про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про...
  2. ЛІТОПИСИ – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть ЛІТОПИСИ Особливе місце в розвитку літератури займало літописання. Літописання – це літературне явище, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи – це історичні твори, у яких розповідь велася за роками (“літами”). В літописи увійшли не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, історичні пісні, легенди, у яких...
  3. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки...
  4. Літописи як історико-художні твори монументального стилю Літописання займає особливе місце в літературі Київської Русі. Літописи – це історичні Твори, в яких розповідь велася за роками (“літами”). Кожен народ пам’ятає свою історію. Багато відомостей і спогадів про минуле знаходимо в народних переказах, легендах, піснях, що передавалися з покоління в покоління. Літопис як своєрідна форма літературного твору виріс...
  5. Скорочено козацькі літописи Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи. Козацькими називають літописи тому, що творилися вони в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії. Козацькі літописи – умовна назва українських літописів, яка усталилася ще у 18 ст. Тоді під терміном “козацький” розуміли “український”, але дослідники 19-20 ст....
  6. Скорочено КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Козацькі літописи об’єднані однією тематикою – зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив. Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне...
  7. Козацькі літописи: тематика та значення Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей. Запорозька Січ – феноменальне утворення. Це був осередок вільних та мужніх людей,...
  8. Козацькі літописи: стилістична бароковість форми Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII-XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства – козацька старшина – заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з’являються “козацькі літописи”. Майже в усіх зображено видатного діяча...
  9. Літописання на Русі Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. Деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. Наприклад, вважається, що літописні згадки про...
  10. Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. “Літопис Самовидця” охоплює 1648- 1702 рр. Автор, імовірно,...
  11. “Історичне значення Київської Русі” Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй...
  12. Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка...
  13. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є...
  14. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка Новим явищем в історичній літературі на грані XVII і XVIII ст стали так звані козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка – історіографічні композиції, складені з характеристик видатних діячів, описів важливих подій та епізодів, тлумачень певних періодів політичного життя. Усе це викладалося в формі порічних статей, хронікальних оглядів, більш...
  15. Коштовні пам’ятки Київської Русі Про неабияку роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав середньовіччя свідчать не лише літописи та залишки архітектурних споруд, а й знайдені у ньому численні скарби. Це – неоціненне джерело для вивчення історії, політики, економіки, торгівлі, соціального устрою і культури. Особливе значення мають ці скарби у дослідженні давньоруських ремесел....
  16. Козацькі літописи Неоціненне значення для становлення нової української літератури мали, добутку ХVІІ-ХVIIІ ст. Це козацькі літописи. Дивуєшся авторам цих шедеврі й пишаєшся своїми предками. Літописці Самовидец, Грабянка й Величко, очевидно самі були свідками всіх тих подій, що переважно в хронологічному порядку подають епізоди історії нашого народу. Спочатку вказують на ті факти, що...
  17. Головне джерело наших знань про древню Русь середньовічні літописи У великому енциклопедичному словнику написане наступне: “Історичний добуток, вид оповідальної літератури в Росії 11 – 17 століть, складалися з погодних записів, або являли собою пам’ятники складного складу – вільні зводи”. Літопису були загальросіянами (“Повість минулих літ”) і місцевими (“Новгородські літописи”). Літописи збереглися головним чином у пізніх списках. Першим почав вивчати...
  18. Давньоруська література Внаслідок об’єднання окремих східнослов’янських племен в середині IX ст. виникла могутня Давньоруська держава з центром у місті Києві. У ті часи високого розвитку набули різні. ремесла, архітектура, живопис, музика, з’явилися печатки театрального мистецтва. Багатою була усна народна творчість, яка стала основою писемної літератури. Наші далекі предки розмовляли, а згодом і...
  19. Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так....
  20. Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю мину­лих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього...
Літописи Русі
«
»