Літературні казки з народу (про творчість братів Гримм)

Брати Вільгельм (1786-1859) і Якоб Гримм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді й народу здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з вуст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірників народних казок. Брати Гримм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор і вивчали Мова рідного народу. Брати Гримм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю роботою підтримували національний дух і рідну німецьку культуру.

Однієї з їхніх найвідоміших казок були “Белоснежка” і “Бременские музиканти”. А хто з нас у дитинстві не чув казку про смішну “розумній Ельзі”, таку далекоглядну й таку неспритну? Або про бременских музикантів? Хто не боявся за долю бедних, залишених у лісі хлоп’ят, які шукають дорогу по розсипаним по землі білими камінчикам? Хто не радувався відважним витівкам хороброго кравця?

У багатьох людей виникає питання: казки братів Гримм – це оригінальні добутки або записи народних переказів? Відповідь на нього складний і неоднозначний. Гримми, особливо Якоб, – надзвичайно суворо

ставилися до того, щоб казки залишалися теперішніми, народними, щоб у їхньому переказі не було ніякого перекручування, ніякої переробки на сучасний порядок, на власний смак. Суворий до педантизму Якоб наполягав на найбільш повній фольклорній вірогідності. Вільгельм, більше поет, чим учений, уважав, що потрібна художня обробка матеріалу. Втім, розбіжності ці були навіть корисні: завдяки їм тексти гриммовских казок сполучають у собі сумлінну наукову вірогідність із авторським поетичним стилем. Записуючи казки зі слів різних людей, Грими не могли, та й не хотіли, дослівно відтворювати манеру оповідачів. Вони залишали в недоторканності порядок мови, композицію, сам дух казки, але переказували її по-своєму, завжди творчо. Брати знайшли свій єдиний стиль – живий, простодушний, іноді лукавий. Завдяки цьому стилю їхні казкові збірники стали не просто роботою, але й більшим явищем німецької романтичної літератури

Брати-письменники бачили в добутках усної народної Творчості свої естетичні зразки, джерела сучасної літератури й основу її національного характеру. Їхнім літературним казкам властив об’єднання чарівного, фантастичною, примарною й містичного із сучасною дійсністю. “Німецькі перекази” братів Гримм, як і “Дитячі й сімейні казки”, викликали до життя бадьору діяльність збирача в багатьох країнах. Поняття “казка” закріпилося за казкою народної, але разом з тим позначало й літературну казку. У той же час робилися спроби дати визначення літературній казці. Пріоритет належить Я. Гриму, що бачив відмінність літературної казки від народної в усвідомленому авторстві й у властивому першій гумористичному початку


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Літературні казки з народу (про творчість братів Гримм)