Леся Українка незрівнянний майстер деталі

В такому творі, як “Камінний господар”, Лесі Українці здавався недоречним ліризм. Вона позбувається зайвої ліричності головним чином усуненням зменшених виразів у мові Долорес і Анни (на зразок “сестриця”), виявів ніжності між подругами (обійми тощо), спогадів про дитинство і скороченням до мінімуму місць, де Долорес виявляє жаль за своїми мріями про кохання або вдається до релігійно-екстатичних сцен.

Леся Українка, як ми вже відзначали,- незрівнянний майстер деталі. В “Камінному господарі” велике місце у розвитку драматизму п’єси займає перстень, яким Долорес заручена з дон Жуаном. Ця річ весь час служить мірилом вчинків дон Жуана. Зняти чи не зняти, віддати чи не віддати перстень рівнозначно для дон Жуана зректися чи не зректися волі. З перснем Долорес жодна жінка не могла його полонити в тенета шлюбу, не мала над ним влади. Перстень Долорес був ніби символом незалежності дои Жуана не тільки від жінок, а й символом його незалежності перед світом. Віддати перстень означало для нього зрадити свою волю. Використання речі (в даному разі) допомагало поетесі провести через увесь твір драматургічне напруження, що сприяло розкриттю еволюції образу дон Жуана.

Висока майстерність Лесі Українки як драматурга виявляється в умінні тему складного філософського й етичного змісту розкрити за допомогою кількох понять, які постійно

виступають у драмі й навколо яких виявляються характери, їх розвиток і їх зміна.

В “Камінному господарі” таких понять кілька. Це поняття волі – слово, яке в устах кожного з головних персонажів у певних обставинах набуває свого змісту. Це також поняття боргу і плати, ширше розроблене в первісному варіанті твору.

Питання про борг і плату є невід’ємною рисою багатьох творів, заснованих на легенді про дон Жуана. Так, португалець Хасінто Кордеро (1606-1646), який писав іспанською мовою, створив п’єсу під промовистою назвою: “Нема строку, який би не настав, і боргу, який би не був сплачений”. Під таким заголовком є й інші іспанські твори про дон Жуана. Якщо в першому варіанті драми Лесі Українки ця традиція, що з іспанської літератури перекинулася і на твори інших літератур, ще тяжіла над поетесою, то в останній редакції вона виявилася в незначній мірі.

Так, ще вперше появившись на кладовищі, дон Жуан відмовляється від пропозиції Долорес переховатися в її домі; він звик всі свої борги платити вірне, а в сей раз мав би статися банкротом,

На що Долорес відповідає: “я не прошу заплати”. Ці слова через кілька речень влучно підхоплює донна Анна, коли запрошує дон Жуана до себе на бал:

В нас про “заплату” не може бути й мови – бал родинний! А коли ви такі в боргах ретельні, то в нас приймається піснями плата…

Поняття плати Леся Українка усунула з першого акту драми, бо воно потім повторювалося у сцені прощання Долорес з Анною. Далі це поняття обігрується в сцені на балу між донною Соль і Долорес, і нарешті, під час останнього побачення Долорес з дон Жуаном. Здобувши королівський декрет і папську буллу, дон Жуан говорить Долорес:

Знов ви наложили на мене довг якийсь. Та вам відомо, ЩО я привик свої довги платити,-

І збирається сплатити борг одруженням з нею. В дальших репліках Долорес розкривається те, що виділяє її серед усіх героїв твору як людину, якій органічно чужі поняття плати за добро – адже “платиться за все” при королівському дворі, при папських резиденціях, серед хтивих і продажних людей. Коли Долорес не могла врятувати нареченого інакше, то її плата за його волю рівнозначна духовній смерті, зреченню від людського життя. І це вже не плата у звичайному розумінні дон Жуана або донни Анни, а тяжка офіра.

Показовим для “Камінного господаря” є широке застосування слова в різних його значеннях, застосування слова-символу. Основний принцип реалістичної символіки Лесі Українки полягає в тому, що слово, вжите в конкретному значенні якогось певного, здебільшого матеріального поняття, разом з тим має ще й інше, ширше, узагальнююче значення символу. За словом, за реплікою часто криється ширший і глибший підтекст. Особливість цієї символіки – у її цілковитій логічності і природності; коріння її – у символіці, властивій народній мові, народній пісні, приповідці тощо. Саме завдяки рівнозначності вжитих слів Лесі Українці вдалося зробити мову свого твору надзвичайно виразною і лаконічною. Широке застосування слова-символу, що розростається в образ-символ, допомогло поетесі відтворити настрій, атмосферу, в якій відбувається дія твору, і таким чином глибше розкрити провідну ідею драми.

Твір зветься “Камінним господарем”. Поетеса хотіла надати йому чогось “камінного”, вигляду “скульптурної групи”. В основу символіки драми покладено поняття каменю, камінності і споріднених з цим понять могильності, скелястої гори, застиглості тощо. Розвиток драми відбувається згідно з законом суворої послідовності і виправданості появи кожного персонажа. Перша зустріч Анни з дон Жуаном відбувається на кладовищі, “лицар волі” з’являється з могили – з кам’яної гробниці. Все це говорить про мертвотність його “лицарства”. Пригадаймо пізніші слова дон Жуана:

На кладовищі, між сміхом і слізьми, вродилась казка…

Окрім прямого значення (на кладовищі вперше зайшла мова про казку, принцесу і нагірний замок), в цих словах є й інший зміст – символічний: почуття, зароджене серед могильного каміння, мусить мати сумний кінець, воно не життєздатне. Саме тому перша дія відбувається на кладовищі, а знайомство героїв твору пов’язане з гробницями і кам’яними пам’ятниками. Перебування тут не може не викликати розмов про могильний настрій, про смерть.

Слово калйнь вперше вжите в мові Долорес. Вона відчуває кам’яний тягар знайомства з “лицарем волі” дон Жуаном. Вже тут це слово має переносний, поширений у народній мові метафоричний зміст – означення важкого сердечного болю. Розповідаючи Анні про свого нареченого, Долорес говорить:

Чи ти ж того не знаєш, як тяжко зрушити великий камінь?

(Кладе руку до серця) А в мене ж тут лежить такий важкий і так давно… він витіснив із серця всі жалі, всі бажання, крім одного… Ти думаєш, я плакала по мертвій своїй родині? Ні, моя Аніто, то камінь видавив із серця сльози…

І хоч ці слова Долорес стосуються лише сердечного болю дівчини, вони водночас – “могильні” думки як про її кохання, так і про майбутнє всіх героїв драми.

Мотив камінності, могильності від перших же сторінок переплітається з казкою про принцесу на стрімкій горі. Спочатку слово казка вихоплюється з уст Анни, коли вона слухає розповідь про сердечні перемоги дон Жуана і про долю зваблених ним жінок: “Се неначе казка”. Коли зважити, що потім це слово не раз фігуруватиме в мові донни Анни для визначення її владної мрії, то воно набуває символічного значення і розкриває ті засоби, якими Анна здійснюватиме свої прагнення. Для нас не буде несподіванкою і те, що Анна утверджуватиме свою мрію, йдучи до заповітного підхмарного замка по людських серцях.

Дізнавшись про чистоту і безнадійність кохання Долорес, Анна розповідає про свою мрію. Ця розповідь іде безпосередньо після признання Долорес. Потреба висловити свою мрію тут не тільки доречна, вона необхідна, оскільки думки Анни вже заполонила уява про дон Жуана. Саме він здається їй гідним спільником у боротьбі за нагірний замок. Здійснити цей план можна тільки розтоптавши найкращі й найчистіші почуття Долорес, і Анна розуміє це. Але вона поступається дружбою перед можливістю досягти жаданої мети.

Після того, як Анна розшифровує спою казку: гора – це Командор, а лицаря, який дістанеться па гору й здобуде принцесу, ще нема, з гробниці з’являється ДОН Жуап. З драматургічного погляду це логічно вмотивовано щойно висловленою мрією Анни. Перша характеристика дон Жуана, зроблена Долорес, і розповідь Липи, підкреслена реплікою її подруги, вказують на спорідненість характерів Анни й дон Жуана.

Гра словом, уміння надати йому найнесподіваніших відтінків розкривається в драмі на багатьох прикладах. Донна Соль, розлючена холодним ставленням дон Жуана, говорить йому: “Ви ще мені заплатите за все!” Репліка Долорес: “Твій муж тобі дозволить плату взяти?” – доводить донну Соль до нестями.

Тричі вжите слово “важкий” дістає кілька зовсім відмінних, але споріднених значень:

Д. Ж у а н. …уперше чую,

Що важу я не серцем… А н и а. А що важкого є у вашім серці?.. А и н а. То ваше серце важене не раз?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Леся Українка незрівнянний майстер деталі