Легенда про Дятлових гори

Виник Нижній Новгород на місці великого дрімучого лісу. Високі пагорби по правому березі Оки, прорізані глибокими ярами, називалися Дятлови гори. А назва, говорять, от звідки пішло.

У часи старожитні на тім місці проживав мордвин Шпак, друг і помічник Солов’я-Розбійника, переможеного й зв’язаного Іллею Муромцем. Тут він женився на вісімнадцяти дружинах, і було в Шпака 70 синів. Всі вони жили разом, займалися ськотарством, пасли череди на горах, а по вечорах ганяли їхніми ярами на водопій до Оці-Ріці.

Відразу, в ущелинах гори, жив чарівник

Дятел, що був також ніколи в ладах із Солов’єм-Розбійником.

От раз прийшов Шпак до Дятла й запитав його про майбутню долю своїх синів. І відповідав Дятел:

– Якщо діти твої будуть жити мирно й згідно один з одним, те довго їм володіти тутешніми місцями, а якщо посваряться, то будуть ськорені росіянами, які побудують на устя Оки град камен і міцний зело, і не здолають його сили ворожі…

Довго тлумачили вони. Під кінець розмови Дятел просив Шпака про чесному йому похованні. Той обіцяв.

Час ішов. Умер чарівник0Дятел, і поховав його Шпак на горі при усті Оки-Ріки. І прозвалося те місце “Дятлови

гори”. Умер за ним і Шпак.

Перед смертю він заповів дітям своїм взаємна згода і єдність, але нащадки їх, пересварившись, стали ворогувати між собою, і тоді Андрій Боголюбський вигнав їх з устя Оки, а племінник його Юрій Всеволодович, побудував тут Новий-Град Нижній, виконав пророкування Дятла.

(Із книги “Міфи Древньої Волги”)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Легенда про Дятлових гори