Жила-Була пронози-лиса. Надягла вона людське плаття й пішла жебрати. Якось до ночі попросилася вона у

Хату на нічліг. Пустили її. Хазяї горох варили й лисові попотчевали. Так не стала лиса горох є, а побрала всього-на-всього одну горошину.

На інший ранок пішла лисиця зі своєю горошиною у сусідню хату й запитує хазяїна:

- Куди

Сидів якось заєць на узліссі лісу, передні лапки схрестив і знай собі насвистує, так так, що весь ліс дзенькає. А повз собака йшов. Чує вона: свистить хтось, і зупинилася послухати. "Ну до чого ж добре свистить! - подумала вона. - Хто ж це насвистує так красиво?" Подивилася

Жили у одного короля три дочки — одна рідна й дві приймальні. Роки вже чималі, до старості справа йде. Розв'язав король доброго зятя знайти, щоб той замість нього

Правил. Так тільки кому ж свою дочку довірити? За першого, що попався не видаси. Ось і оголосив король, що свататися до його дочки

Жили-Минулого по сусідству два брати: один багатий, інший бідний. Бідний і непитущий був, і не марнотрат — працював щосили, надривався, а усе не міг розжитися. Як був лих

Няком, так бідняком і залишився. Так отут ще одне лихо звалилося: багатий грозить за борги останню корову забрати.

Ось сидить бідняк якось увечері за столом

Схопив вовк козла й поволок у ліс. А коза вслід ньому кричить: - Чоловік,

Микинь! Ось ідеш ти з будинку, а чи скоро повернешся?

- А це як справи підуть, - відповідає козел, - може, і зовсім не повернуся.

У багатих батьків росла єдина дочка, була вона дуже гарна й розпещена. Але при всій красі й багатстві ніхто не праг на ній одружитися, тому що люди говорили, начебто є у неї така хвороба — «норов» називається: коли дівиці у чому-небудь не догодять, вона негайно всі справи кидає, лягає у постіль і лежить доти, поки її бажання не виконають

Жив на краю болота лелека, а по іншу сторону болота жила чаплі. Подумав лелека, що нудно жити одному, і розв'язав він до чапель посвататися. Ось одного чудового дня лелека - Шльоп, Шльоп, Шльоп! - побрів через болото до чаплі. Прошлепал він едак верст сім, підійшов до гнізда й запитує:

- чи Вдома хазяєчка?

- Хазяєчка-Те будинку, - відповідає

За старих часів жив один хазяїн, і був у цього хазяїна батрак. Чого тільки хазяїн не видумував, щоб змусити батрака працювати побільше, а годувати намагався гірше. Працював хазяїн разом з ним і кликав батрака поїсти тільки тоді, коли у самого черево підводило від голоду. Їв хазяїн одна хлібна м'якушка, а батракові віддавав

Жили у старожитні часи два брати: один багатий, інший зовсім бідний. Багатий бідняка терпіти не міг. Ось якось у бідняка хліб вийшов, праг купити, так на

Що купиш, коли ні гроша за душею. Пішов просити у багатого. Багатий, як тільки вглядів його, викинув у вікно зацвілу свинячу лопатку й закричав сердито:

- Ну, чого з'явився? Ось тобі

Жили-Минулого у маленькій лазеньці кіт з півнем. Кіт ходив на полювання, а півень домовничал. Ось пішов одного разу кіт на полювання, а півень будинку щи варить, мисливця чекає. Раптом звідки не візьмися — хтось у двері дряпається. Півень чує, що це не кіт, а чужий. Запитує:

- Хто там?

А була