Жив-Був у старожитні часи один хазяїн, дітей v його не було. Сам-Те хазяїн про це не дуже горював, а ось господарка цілісінький день зітхала так ремствувала. А коли ще, як на лихо, через сім років хазяїн помер, так хозяйкиному горю й зовсім кінців не було.
- Ну, помер чоловік, помер — що ж поробиш... Так хоч би дитина після нього залишився, було б кого няньчити:
Якось почула